Завершила марафон “Book-Connect”. Відгук

Хто був відсутній останні дні на платформі, то Марафон “Book-Connect” був організований авторкою Ріна Март. Багато хто з вас знає її завдяки історичним романам. Хоча вона працює у багатьох напрямках, від художньої прози до психологічної літератури. І в принципі, однаково впевнено почувається як у суворій історичній прозі про козацтво, так і в сучасних трилерах чи навіть нехудожній літературі. Це людина, якій тісно в межах одного напрямку. Більше — дізнаєтесь в її особистому профілі. Бо це все ж має бути відгук на марафон, еге ж?

Тож… Прочитала я перші глави трьох абсолютно різних творів. Не впевнена, що сюди є сенс повторювати все, що писала в коментарях. Але написати щось треба. Тому спробую розставити всі роботи в якості топ-3, орієнтуючись на власні субʼєктивні враження читачки.

Перше місце — Коли вже все догоріло…

 

Детектив, трилер, соціальна драма.

Офіційна анотація звучить так:

Соціально-психологічний детектив про травму пожежників і підпали на тлі внутрішньої війни. Більше про згорання душ, ніж про динамічне розслідування.

Тіні згарищ приховують більше, ніж попіл. У місті, де світанок пахне димом, слідчий, чиї шрами глибші за видимі, разом із молодою фото-криміналісткою та недосвідченим напарником шукають того, хто розпалює вогонь. Їхній супутник — кіт, що знає таємниці полум’я. Але коли правда тліє під попелом, а кожен крок ближче до істини загрожує новим спалахом, чи вдасться вловити мить, коли ще можна врятувати те, що залишилося?

Цей детектив — лабіринт із пекучих загадок, де українська душа, містичні знаки та людські слабкості зливаються в танці з вогнем.

Особисте враження: 

Якщо дивитися суто на детективну частину, то вона поки що працює більше як підготовка, ніж як повноцінний напружений сюжет. Розслідування виглядає професійно і приземлено. Макар не “відчуває”, не робить геніальних стрибків думки, а реально дивиться на схему пожежі, аналізує осередок займання, звертає увагу на відсутність електрики, на характер поширення вогню. Це дуже плюс, бо створює відчуття справжньої роботи, а не серіального цирку.

Вони просто приїхали і почали все дивитися. Почали все вивчати. Хоча докази знаходяться відносно легко. Ніхто не заважає. Немає людини, яка каже “закриваємо справу”. Отже, немає і ризику помилитися. Через це немає внутрішньої напруги — ти не відчуваєш, що ставки високі. Просто пливеш сторінками, наче на хвилях.

Реалістично, але може через кілька глав набриднути. Хоча сподіваюсь, що я все ж помиляюсь і там буде щось таке, через що зараз хтось в коментарях напише: “Треба було більше прочитати. ТАМ ДАЛІ ТАКЕ!”

 

А поки друге місце — ОБРЯД

 

 

Психологічний трилер, детектив, наукова фантастика.

Офіційна анотація звучить так:

Психотерапевтка Марта долучається до програми відновлення пам’яті слідчого, якого підозрюють у серії жорстоких убивств, про які він не пам’ятає. У його спогадах провали, фрагменти поліського села, релігійні обряди та дії, які він не визнає своїми.

Однак, чим глибше Марта занурюється в його пам’ять, тим більше розуміє, що насправді усе не так, як здається на перший погляд. До справи долучається Матвій – керівник карного розшуку, минуле якого теж оповите дивними таємницями. І коли підозра падає на самого Матвія, Марта знаходить доказ, який може коштувати їй життя.

Це напружений трилер про вбивства, таємні експерименти та несподівану любов, що народжується всупереч професійній етиці. І про пам’ять, яку небезпечніше відновити, аніж залишити забутою.

Особисте враження:

Якщо оцінювати саме трилерну складову, то вона в тексті працює стабільно, але нерівномірно. Через що власне і друге місце. Зараз поясню. Хоча, звісно, враження побудовано лише на перших главах і воно може бути помилковим. А я взагалі, можливо, єдиноріг. Та грець з тим!

Сцени з жертвами на початку історії створюють правильну атмосферу: читач розуміє, що небезпека реальна і смерть у цьому світі не декоративна. Це одразу задає довіру до трилера — ставки не бутафорські. Однак у четвертому розділі трилер частково відступає перед жанровою динамікою “сильна жінка — грубий слідчий”.

Там вже більше соціального та особистісного конфлікту, ніж відчуття загрози. Сцена працює на сюжет і взаємодію персонажів, але не підсилює страх чи тривогу. Через це темп трилерної напруги стає рваним. 

Сподіваюсь, ще ніхто образитися не встиг…

 

Тому що в нас третє місце — Хейтер

 

Детектив, трилер

Офіційна анотація звучить так:

Почали пропадати відомі блогери. Шість дівчат віком від 20 до 26 років були зірками Інстаграму. На момент зникнення число підписників у кожної з них складало рівно сто тисяч. Цікаво і те, що за день до свого зникнення дівчата отримали повідомлення із погрозами від користувача під ніком «Хейтер». Ведеться розслідування.

Особисте враження:

Є поріг (сто тисяч), є контакт, є момент перед самим зникненням. Коли схема повторюється, це не псує інтригу, а навпаки — створює відчуття закономірності. Читач починає не “дивуватись”, а чекати того самого моменту.

Але є й те, що послаблює трилерну частину. Напруга часто тримається на самій ідеї, а не на сцені. Події описуються швидко, без детальної атмосфери моменту. Зникнення відбуваються майже “за кадром”. Через це страх радше концептуальний, ніж тілесний. Бракує повільніших, густіших сцен перед самим переломом.

Ну, і над діалогами було б непогано трохи попрацювати. 
 

 

На цьому все 🙂
 

Але нагадую також про свої конкурсні роботи, де ви зможете вже мене оцінити, як автора.

Бо тут лише субʼєктивна і нікому не потрібна думка читачки.

Тож:

 

 

І дякую за пʼятірки ❤️❤️❤️