Жанна Хома: «Виховувати треба себе, а не дітей»

Жанна Хома: «Виховувати треба себе, а не дітей»

Василь Сухомлинський якось сказав: «Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості». І саме таким робить цей світ для них молода  казкарка Жанна Хома. Письменниця, яка показала дітям інший бік казки, у якій немає несамовитої боротьби добра і зла, які б не формували в дитячій свідомості ненависть, а тільки потяг до дружби та порозуміння. Жанна на власному прикладі доводить, що немає нічого неможливого, особливо, коли ти трохи дитина в душу: вільна та без упереджень.

Жанна Хома — молода мама, головний редактор Першого карпатського журналу для дітей «Чарівний ліхтарик», письменниця, вчителька української мови та літератури, авторка циклу казок «Маленькі історії Дарчика та Міккі». Народилася 1991 року в місті Мукачеві. Має  філологічну та юридичну вищі освіти, які здобула в Ужгородському національному університеті. Певний час жила і працювала у США, а після повернення на батьківщину стала вчителювати в рідній школі. Зараз Жанна працює в приватному мовному центрі «Лінгва», де викладає дітям українську мову та літературу, а також започаткувала там літературний гурток.
У літературній творчості письменниця знайшла себе під час декретної відпустки: саме тоді з’явилися її перші казки, кількість яких невдовзі перевалила за сотню. Перша казка Жанни, яка побачила світ, мала назву «Золотий  борщ» і була надрукована в дитячому журналі «Карамельки».
«Годівничка для синички», «Сніжинка», «Хатинка для  равлика» — згодом ці та безліч інших казок були розміщені у збірці «Маленькі історії Дарчика та Міккі», головними героями яких є син казкарки Дарій та їхній песик Міккі.
За два роки казки Жанни Хоми вийшли загальним тиражем понад пів мільйона примірників, а за мотивами першої збірки створюється перший на Закарпатті мультсеріал для дітей.
Також  Жанна  займається популяризацією української мови і літератури, активно залучає молодь Закарпаття до їхнього вивчення.
Наразі письменниця працює над новою книгою, але вже для більш дорослої аудиторії: учнів 5–8 класів.
 
Першу казку я написала для свого синочка, коли йому було всього 4 місяці, а сьогодні Дарусик та Міккі — герої понад сотні казок, які друкують по всій Україні.
Коли я стала мамою, то світ наче змінився. Соціально активна, молода, енергійна, я не могла всидіти на одному місці. Мені не вистачало спілкування, не вистачало руху, самореалізації. Та моє серце сповнювала любов до сина, і я не помітила, як почала писати для нього казки. Перші історії були доволі прості, але Дарусику вони подобались. Він засинав щоразу, коли я нашіптувала йому нову казку. Так, заколисуючи щовечора маля, я написала з пів сотні казок. І згодом відчула, що ці казки потрібні не лише моєму сину, а й іншим дітям.

Казковий світ я творю для сина. Мені хочеться своїми творами зробити його життя кращим, добрішим, яскравішим. Хочеться таким чином висловити всю свою любов. Він для нас — маленька зірочка! Сонечко, яке хочеться обіймати. І це — його світ, де моя роль — це лише мама, що тче нитку долі, де є тільки добро, вірні друзі та світлі казки!

Всі мої казки про справжнє: життя, дружбу, добро, порозуміння. Хтось із рецензентів після виходу моєї збірки казок підмітив, що у текстах відсутній традиційний мотив боротьби добра і зла. У них немає зла взагалі, як і негативного героя. І, на мою думку, це добре. Адже наша найбільша перемога — це перемога над собою!

У  своїй творчості я найбільше люблю свободу. Як на мене, для автора свобода — це головне. А для дитячого автора — тим паче! Діти не люблять рамок — вони вільні у своїх думках, мріях. Вони можуть почати малювати на аркуші паперу, а продовжити на стінах. То чому ж ми, дорослі, себе обмежуємо аркушем А4?

Я була і є доброю дитиною, яка намагається всім допомогти. Завжди зносила звідусіль безпритульних тварин: котиків та собак. Мріяла, що коли виросту, то заберу всіх їх додому.

У мене ніколи не було багато друзів, але завжди був найкращий друг, із яким хоч у гори, хоч на море, хоч на інший край світу!

Я любила казки про дружбу («Рана та Віслючок»), про пригоди («Аліса у Країні Див»), а згодом більш філософські твори («Маленький принц») були моїми улюбленими. Також мама читала мені твори Корнія Чуковського, Астрід Ліндгрен, Ганса Крістіана Андерсена, Братів Грімм — це класика!

Пам’ятаю, як обожнювала слухати бабусині казки та приповідки, гуляти в лісі й уявляти собі якийсь казковий паралельний світ. Та що там казати! Я й зараз відчуваю себе дитиною, яка вірить у дива. І вони трапляються! А знаєте чому? Це не залежить од віку. Просто дива трапляються там, де в них вірять!

Завжди з теплом згадую Святвечір у бабусі або ж вечори, коли вона варила пироги (вареники з повидлом). Я обожнювала спостерігати за цим процесом, слухати її мудрі й водночас дещо фантастичні розповіді. Це теплі спогади. Я з трепетом берегтиму їх усе життя.

Сучасних дітей переконати в тому, що книга – то є краще, ніж мультик можна лише власним прикладом.  Наївно буде думати, що дитина тягтиметься до книжок, якщо батьки не показали їй приклад позитивного читання. Діти копіюють нас у всьому! Тому, якщо мама чи тато щодня триматимуть у руках книгу, — дитина рано чи пізно теж проявить інтерес, а якщо батьки весь час дивляться новини чи «залипають» у гаджетах, то тут усе втрачено. Виховувати треба себе, а не дітей. Діти й так будуть схожими тільки на нас.

На превеликий жаль, так склалося, що на Закарпатті не було дитячої періодики взагалі. Тож я вирішила цю ситуацію змінювати. І гадаю, що наш журнал стане першою вагомою цеглинкою в цих починаннях. «Чарівний ліхтарик» — це сучасний інтерактивний журнал, де можна знайти все, що так люблять дітлахи: ігри, комікси, лабіринти, рецепти, саморобки, вірші, казки та навіть мультики!
Працює над журналом місцева команда: Владислава Сойма, Олександр та Ніка Балаж, Аттіла Гануляк. Друкуємо твори вже відомих письменників та молодих сучасних авторів, аби їх підтримати, дати можливість проявити себе. Гадаю, це гарна ініціатива. Мені ще кілька років тому такої платформи дуже бракувало. Фінансує журнал ТОВ «Алітта». Дуже надіємось, що його підтримають і пересічні українці. Тож він і надалі тішитиме діток.

 Нещодавно я виграла всеукраїнський конкурс «Teacher Innovation Cup» 2020 в номінації «Я зможу», тож тепер займаюся популяризацією української мови та літератури на Закарпатті. Нещодавно розпочала записувати коротенькі відеоуроки з проблемних питань в українській мові — це проєкт «Урок вихідного дня». Наразі вони доступні до перегляду на моєму ютуб-каналі. А з нового року їх почали транслювати й на регіональному телебаченні.

У мене напружений і ненормований графік. Намагаюся встигати бути з дитиною (синочок до садочка ще не ходить), працювати над створенням журналу, їздити на зустрічі, проводити вебінари, творчі читання та майстер-класи, а вечорами викладаю в мовній школі. Я навіть не розумію, коли встигаю писати казки!
А щодо «робити для себе», то я люблю надихатись. Дуже рідко в мене є час та можливість поїхати за місто: до лісу, до річки, кудись, де буяє природа. Але це місця моєї сили! Коли я творчо виснажена, така маленька подорож може мені добряче допомогти. Це і є, певно, те найкраще, що я можу зробити для себе.

Я проживаю прекрасне життя. Звісно, як і в усіх, у мене є успіхи та невдачі. Та не важливо, скільки тих невдач. Я рахую лише успіхи, і лише вони дають сили рухатись уперед.

Тож тим, хто тільки починає свою письменницьку долю, хотіла б побажати: знайти себе, вірити в себе, мріяти й діяти! Стукайте у всі двері — рано чи пізно вам таки відчинять! І пам’ятайте: щастя — це не готова річ, а процес її творення! Тому варто насолоджуватись моментом, а не чекати, коли «щастя прийде».
 
Підготувала Лариса Ніжник
спеціально для «Кабінету молодого автора НСПУ»

 
 

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Жанна Хома: «Виховувати треба себе, а не дітей»

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Тарас Мельник+я = Слр + Бойовик! Ловіть новинку!

Що буде, якщо автор бойовиків та авторка СЛР захочуть написати щось в співавторстві? Саме таким питанням я задалася, коли обирала собі співавтора для новинки ще пару місяців тому =)) Мені дуже хотілося написати роман не самостійно,

На Букнеті завелися шахраї!!!

Пссс… Тільки по секрету, будьте обережні! 

На Букнет приїхав досвідчений шахрай – Александ Бенн. Він же Саня Бабак.

Слідом за ним прибігла й аферистка з Троєщини – Русана Соболєва. Вона же Русік – королєвішна тамтешньої

Знижка на фентезійну дилогію!тільки сьогодні!

Доброго раночку)))

Сьогодні діє знижка  – 20%  на дилогію 

Дві книги за ціною 39,20 грн

Дике Марево (безкоштовно)

Анотація до книги “Дике Марево”

Опинившись в іншому світі я потрапляю у вир подій. І щоб

Болонська виставка дитячих книжок 2021 переходить в онлайн

Болонську виставку дитячих книжок 2021 в офлайн-форматі скасували через складну пандемічну ситуацію у світі та, зокрема, в Італії. Виставка пройде в онлайні. Про це повідомляється на оф

Освітяни діаспори запросили до створення «Писанкового Всесвіту»

Спілка українських освітян діаспори (СУОД) запросила охочих до участі у
створенні слайд-шоу «Писанковий Всесвіт».

Про це йдеться на сторінці події у фейсбуці.

Організатори просять до 23 квітня над

Перейти до блогу

Нові автори

Олена Скуловатова

Скуловатова Олена мешкає в селі Путрівка, на Київщині. Автор дитячих та дорослих творів, публіцистики та понад шістдесяти наукових праць з психології. Переможниця I літературного конкурсу імені Івана Дубинця (2021), фіналістка першого всеукраїнського літературного конкурсу "#Рак_боятися_не_можна", в номінації "Проза" (2020), переможниця Літературного інтернет-конкурсу "Незвичне, невідоме, небувале", номінація "Проза" (2020). ФБ: elena.skulovatova Інстаграм: skulovatovaelena Ютюб: https://www.youtube.com/channel/UC1vJaDHmbiF5DJzODfyp8gw Особистий […]

Хелен Соул

Псевдонім Хелен Соул. Мешкає у місті Кропивницький. Пише твори для дорослих та підлітків. Переможниця у конкурсі оповідань соціального спрямування на електронному порталі Букнет від компанії Avitarart з твором “Зірка з неба”. Переможниця конкурсу в номінації романи від видавництва Кондор. Дебютний роман “Викрадач мого повітря” вийде друком у 2021 році. Посилання на сторінку фейсбук: writerHelenSoul

Катерина Холод

Катерина Холод. Мешкає в м. Ірпінь. Пише твори для дорослих та дітей. Лауреатка IV премії «Смолоскипа» (2019, 2020). Переможниця конкурсів Open World (2020), «Тріада часу» (2019), «Смарагдові вітрила» (2021) та конкурсу ім. Герася Соколенка (2020). Фіналістка конкурсу «Як тебе не любити…» (спецвідзнака «Коронації слова») (2020). Фіналістка конкурсу ім. Григора Тютюнника (2020), «Золотої лози» (2020), «Шодуарівської […]

Анатолій Хільченко

Анатолій Хільченко. Народився на Полтавщині 1979 року. Навчався у Київській духовній семінарії та академії. Працював у релігійних та навколоцерковних громадських організаціях. Священник Української Православної Церкви. сторінка в Букнет: https://booknet.com/uk/anatoli-xlchenko-u5561052 Сторінка у мережі ФБ: https://www.facebook.com/presviter.anatoly/ Ютуб-канал: https://www.youtube.com/channel/UCaAjutYWJOdPdHaNCJU28ng Група “Інститут прикладної теології”

Tadeй Кількість робіт: 8 Перейти до "Нові автори"