Думки :)

Спорожнілий стакан де залишилася остання крапля чорної води летить в стіну. За декілька днів крапля стає цяткою, а потім кіт ловитеме сонячних зайчиків й сплутає її з мухою. Сонце тисячі разів лизатиме її намагаючись відчути смак кавових зерен. І врешті столітня бабуся витре її мокрим катраном. Кімната чиста й водночас порожня.