Меню

Друкувати Чи Не Друкувати – Ось Питання! Ч. ІІ

Букнет Друкувати Чи Не Друкувати – Ось Питання! Ч. ІІ

Друкувати Чи Не Друкувати – Ось Питання! Ч. ІІ

Отже, я зупинилася на тому, що мій чудо-роман був готовий і з легкої руки моєї колеги, я вирішила, що його можна показати “сурьйозним людям”)) 

Мені тут написали, що я цілеспрямована))  Так от, Ви навіть не уявляєте наскільки! Не знаю, чи є видавництво в Україні та в Росії, куди я не слала свої романи (чому це не принесло бажаного результату я потім теж роскажу, точніше розкажуть люди “знаючі”. (Тут будуть всі фактори, і везіння, і війна, і ще багато чого), писала листи, отримувала відповіді, впадала у відчай, переставала писати. потім плювала і знов бралася за роботу. ( На хвилинку, щоб потрапити у штат газети, де я працювала раніше, я ходила за шеф-редактором по п`ятах цілий тиждень, поки так йому не набридла, що він прочитав мою статтю. В результаті з нештатного працівника, я стала журналістом у якого по три-чотири статті у номері,  це крутяк, я вам кажу)) (СМАЙЛ З ШИРОКОЮ ПОСМІШКОЮ))) Можете закотити очі – дозволяю))))

Про відчай я ще напишу, а тут покажу деяку преписку, яка показує весь спектр моєї “несостоятельності”, як автора на той час. На жаль, мій комп у полоні, а на цьому, що я зараз працюю всього немає, та я знайшла старе мило ( е-мейли), там дещо зберіглося. ( Блін от ця тяга до порядку часом боком вилазить, чесно я почистила свою пошту, а тепер дуже шкодую, от мій чоловік ніколи нічого не видаляє, а мене так і підмиває все зайве видалити.)

Тут просто вставлю деякі зауваження, з листів пана У. та його колеги з літературної агенції (єдине в Україні літературне агенство, з яким я вам не раджу зв`язуватися, і по ходу поясню чому).

(2013 р)

“Доброго дня пані Тетяно.

Текст вашого роману отримали — дякуємо.

Одразу почну з проблем: нам відомо, що роман з такою назвою, написаний російською мовою авторкою з України вже існує. І не просто існує, а є зареєстрованим у Державному комітеті України з інтелектуальної власності… Тому, якщо Ви його оприлюдните під цією назвою, а авторка зареєстрованого роману це побачить — у Вас та Ваших видавців можуть бути неприємності. Природно, що й сміливців займатися промоцією роману з такою назвою Ви не знайдете, адже це — порушення авторського права, яке в Україні кваліфікується як кримінальний злочин/
Тому ми, розпочинаючи роботу з будь-яким автором стартуємо з експертизи назви, псевдоніму та тексту.
Щодо перспектив успішного продажу Вашого роману.
а) Англія XIX століття значно звужує аудиторію Ваших читачів на Україні чи Росії у порівнянні, наприклад, з сучасними жіночими романами, дія яких відбувається у тій країні де вони продаються (у цьому, зокрема, феномен Лади Лузіної). Але це лише пів-біди — серії подібних романів все ж таки мають доволі значну аудиторію на теренах колишнього СНД. Значно гіршим є те, що всі книгарні в Україні завалені книжками російських видавців, які одночасно є й власниками практично всіх українських книготоргових мереж. І у цих видавництв літератури подібного стилю досить багато, тому Ваша книжка (особливо з огляду на те, що вона буде скидатись на перекладну, тобто конкуруватимуть з книжками тих же Деверо чи Ліндсей).
 б) Тому вийти з Вашими книжками на хороший комерційний рівень, це не проста задача. Єдиний шанс — переконати когось із великих російських видавців, або тих кількох великих українських видавців, які мають власні мережі розповсюдження, що Ваші романи їм потрібні (і лише по тому можна пропонувати ваші романи іншому світу). Тобто Вам потрібен професійний літературний агент, чиєму смаку довіряють українські та російські видавці. Але тут на заваді стає… ваш текст — він абсолютно «сирий», а жоден літературний агент не візьметься, навіть за гроші, займатись промоцією недоопрацьованого тексту, адже єдиним капіталом літературного агента є його бездоганна репутація.
3. Тепер власне до тексту Вашого роману. Навіть побіжний перегляд того тексту, який Ви нам надіслали, показує, що він абсолютно «сирий». З таким текстом не варта виходити «в люди» — над ним ще треба працювати і працювати. І одним коректором тут не обійтись. Як я й писав у першому листі тут повинні попрацювати всі: структурний редактор у співпраці з автором, літературний та мовний редактор і коректор. А якщо виходити на промоцію Ваших творів то й дизайнер та професійний верстальник… Однак коштує така робота у нас не дешево — для романів Вашого типу вартість нашої роботи з доведення їх до «людського стану» складає близько 1000 грн. за авторський аркуш тексту (40 тис. знаків з пробілами) — точнішу ціну зможе сказати експерт, який читатиме текст, але моя оцінка не відрізнятиметься від експертної більше ніж на 20%. Без такого доведення Ваших текстів до «людського стану» ми не зможемо говорити ні про яку подальшу співпрацю.
Я не писатиму про всі нестиковки чи проколи — для цього потрібна повнометражна експертиза тексту. Але один приклад неточності, від якої комусь буде смішно, а в когось ця неточність викличе недовіру до автора (недовіра виникає саме від неточностей в деталях), я наведу. Так у четвертій главі Вашого роману є така фраза «граф Кингстон, наливая два стакана бурбона и протягивая один из них Джеймсу» (виділення моє — У.).
Зауваження Англійські аристократи у 1813-1815 роках, про які йдеться у Вас в романі, не могли пити бурбон — це американське віскі, яке робиться з кукурудзи (а не з ячменю, як шотландське) та назване за іменем маленького містечка у штаті Кентукі (а зовсім не за іменем королівської династії), яке вперше було представлено американській публіці лише у 1821 році…

З найкращими побажаннями.”

Ось такий от лист, решта так себе не напружували, а просто писали: “дякую, не зацікавлені”, або нічого не писали))

Майте на увазі, з часу цього листа пройшло 6 років, звісно тепер я все вивчаю дуже детально;  щоб я не писала, шукаю інформацію, як тренований пес наркотики).

Тепер я і сама можу розказати і про бурбон, і про віскі. Коли я писала роман, де дія відбувалася на борту фрегата 1827 року, вивчила навіть морський сленг і ще багато чого)). А історію Англіі шерстю, як біблію) з сучасними романами не легше, адже деталі – наше все)))

Думаю сьогодні вам вистачить “букофф”, а я піду шукати листи Устима, бо після всього ми довго листувалися, спершу я була дуже задіта, та він стільки мені відкрив, що ми стали друзями і якщо я знайду листи, ви й самі це побачите.

Пишіть свої думки, наскільки така інформація вам корисна і чи хочете продовження, адже мені тільки дай волю)))) ( смайл зі сльозами і посмішкою)

З ОГЛЯДУ НА НЕЗАДОВОЛЕНИХ, ЩОДО ПОРУШЕННЯ ПРАВА НА ПЕРСОНАЛЬНУ ПЕРЕПИСКУ ( НЕ ВПЕВНЕНА, ЩО Є ПРЕЦИДЕНТ) ІМЕН У МАЙБУТНІХ БЛОГАХ УНИКАТИМУ, А ЗМІСТ ЛИСТІВ ПЕРЕКАЗУВАТИМУ) СПОДІВАЮСЯ, ЦЕ НІКОГО НЕ ОБРАЗИТЬ)))  

 

Оригінал статті на litnet.com: Друкувати Чи Не Друкувати – Ось Питання! Ч. ІІ

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення