Досвід переїзду або кілька слів про першу книгу.

Досвід переїзду або кілька слів про першу книгу.

Досвід переїзду або кілька слів про першу книгу.

Вітаю! Доки я не створила нічого нового, а у “Ляльковода” продовжують зростати перегляди та коментарі вирішила повернутися у часі назад й розповісти про свою першу велику книгу під назвою “Прах під золотою горою”, яка, поки що, залишилася непоміченою для читачів.

Все почалося у 2016 році з … ілюстрацій. Мені хотілося зробити гру, у якій у фіналі можна буде знайти “старовинний скарб”. Картинки створювалися цілий кропіткий рік. Ось одна з них для прикладу:)

І ось, коли ілюстрації були готові я не знала, що далі. Одна моя знайома запропонувала:”Напиши книгу”. Хм, легко сказати. Книгу я завжди мріяла написати, але крім простеньких підліткових віршиків й фентезі саги, яку я закинула писати у шістнадцять років іншого досвіду в мене не було(виключення “Казка про Небесну Сотню” аж на одну сторінку).

Це змусило мене замислитися. Про що написати книгу? Я вирішила створити містичний твір і переплести події зі своїм досвідом переїзду до Чехії.

Переїзд відбувся на при кінці 2007 року. Хлопець, з яким ми довго зустрічалися вирішив поїхати у Прагу на навчання. Через рік, я приєдналася до нього. Рідні мене називали Декабристкою:) Щоправда, я переїхала не до Сибіру, а у гарну й цивілізовану Чехію.

Вирішила теж піти навчатися. Гордо попрямувала на приймальні іспити через два місяці після переїзду й безсоромно провалила їх. Це був для мене шок. Я ж так гарно малюю й вже маю чотири роки навчання в Україні! Комісія була безжальна. Показала мені мій тест, у якому я не мала жодної уяви про загальноосвітні речі (типу “оберіть серед цих прізвищ прізвище чеського режисера з 60х років”). І я пішла. Пішла, але пообіцяла собі, що за рік повернуся знову.

Рік минув швидко. Я підтягнула мову й вивчила прізвища режисерів. В університеті мені випала та сама комісія! Й вони впізнали мене! Ми з ними мило поспілкувалися на тему “як я провела цей рік” й мене було зараховано до рядів студентів факультету архітектури. Тоді я ще не знала, що це лише початок. Й що між студентів з країн СНД з дванадцяти нас довчиться лише троє. Що попереду життя без вихідних й двічі я буду на волосину від виключення. Озираючись назад, я розумію, що отримала неймовірний досвід!

Лекції історії архітектури, які я описала у книзі справжні. Кабінет прототипа професора Викла виглядав отак(вибачаюсь за якість. Мені було соромно фоткати відкрито) Так, на стінці старовинний дерев’яний туалет:)

Ми ходили у підвалини під Staromestku площу й відвідували вежу старовинного мосту. Ось деякі фото.

Книгу я написала у 2018 році за символічних дев’ять місяців. У ній архітектура переплелася з археологією й містикою.  Справжні люди із вигаданими. Вбивство, описане на першій сторінці дійсно сталося у 1947 році. Єдине, що я трохи змінила мотив страшного вчинку.

За свій кошт було видано аж цілих сімдесят примірників та то вже інша історія.

Озираючись назад, деякі речі можна було зробити й написати по-іншому. Але як ще здобувати досвід, якщо перед тобою чудове поле, повне граблів усіх калібрів? 🙂

Дякую, що зазирнули! Пишіть, якби вам було цікаво дізнатися більше про моє навчання, про Прагу чи ще про щось:)

Таліана

 

Оригінал статті на Букнет: Досвід переїзду або кілька слів про першу книгу.

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Новинка! “Я буду боротись за нас”

Доброго дня, мої любі! 

Хочу запросити вас до читання моєї нової книги у жанрі сучасний любовний роман 

Я буду боротись за нас 

Це історія Тимура Воронова, відомого вам з книги Я буду мріяти про нас.

Цю історію

Дракони, щоб їх…

Вітаю. Хочеться нагадати, що:

 – це дракон

 – це теж дракон

 – і це також дракон

 – це червоний дракон

 – це зелений дракон

 – тут водяний дракон

 – таким є вогняний дракон

 – цей повелитель-дракон

Плани на майбутнє

Штормить останніми днями сильно. Я не буду зараз розбиратись, хто правий, хто ні. Свої висновки я зробила. Скажу лише, що мій твір “Кордон між нами” видалили без попередження і навіть сповіщення не прислали. А це була

Всеукраїнський творчий конкурс учнівських робіт «МедіаМАН-2021»

КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді», зокрема відділення суспільних комунікацій у партнерстві з Інститутом журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафед

З приводу намірів ухвалення у Верховній Раді мовних законопроєктів

З інформації, яка розміщена на офіційному веб-порталі Верховної Ради, стало відомо, що народні депутати збираються розглядати «мовне питання», плануючи внести зміни до чинного мовного закону. З цього пр

Перейти до блогу

Нові автори

Анатолій Хільченко

Анатолій Хільченко. Народився на Полтавщині 1979 року. Навчався у Київській духовній семінарії та академії. Працював у релігійних та навколоцерковних громадських організаціях. Священник Української Православної Церкви. сторінка в Букнет: https://booknet.com/uk/anatoli-xlchenko-u5561052 Сторінка у мережі ФБ: https://www.facebook.com/presviter.anatoly/ Ютуб-канал: https://www.youtube.com/channel/UCaAjutYWJOdPdHaNCJU28ng

Tadeй Кількість робіт: 8 Ruslan Barkalov Кількість робіт: 7 AnRе Кількість робіт: 5 Володимир Віхляєв

Віхляєв Володимир Вікторович народився 23 червня 1986 року в смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області. Проживає в місті Запоріжжя. Член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Національної асоціації адвокатів України, Спілки адвокатів України, Науково-експертної ради Асоціації адвокатів України. Академік Міжнародної літературно-мистецької академії України Магістр права та менеджменту […]

Перейти до "Нові автори"