Долучаюся до флешмобу “Магія снів”

2021-03-10 19:28:26 Христина Маніль

Долучаюся до флешмобу “Магія снів”

Вітаю! Нещодавно Наталія Дев`ятко започаткувала чудовий флешмоб “Магія снів”. Не дарма кажуть, що немає нічого дорожчого за сон, а я додам, що немає нічого цікавішого за сновидіння під час відпочинку. Я, як людина, яка дивиться “кіно” майже щоночі, просто не могла позбавити цього і героїв своїх романів. В них вони часто знаходять підказки, як наприклад Віталій Береговий з  “Допомога (не буває) швидкою”

Він ніби спостерігав за усім цим осторонь. Лідія бігла в густих зарослях гіркого полину, суха позаторішня трава обдирала їй оголені ноги, які були всіяні синцями та подряпинами. Її дихання збивалося, ставало все сухішим та прискоренішим, але вона не зупинялася. Чорний птах наздоганяв жінку, майже повністю накривав широкими крилами її маленьке тіло, яке здалеку нагадувало маленьку цятку, мураху.  Чоловік дуже хотів допомогти Лідії врятуватися, але продовжував стояти, не в змозі поворухнутися. Він був єдиним свідком її неминучої загибелі.

Віталій прокинувся, підірвавшись і сівши посеред ліжка. За вікном починало гриміти, дійсність ніби намагалася відповідати його сну. Ну й ну, привидиться ж таке! Він пішов до кухні, випив склянку води й повернувся назад, під теплу ковдру. Думки заважали йому, не давали потрапити до царства Морфея. А, нехай буде, що буде! Ні на що не сподіваючись, чоловік вирішив знову поїхати до Тернової й почав натягувати джинси. Все одно сьогодні більше  не засне. А ось вдасться вимолити її прощення чоловічою цілеспрямованістю та наполегливістю!

Або застереження, як Тетяна із “Пошуки долі”.

А вночі Тані наснився сон. Вони разом з Сергієм були на Гоа і все повторювалося точнісінько як було тоді. Серед ночі пляж пустував, десь вдалечині виднівся силует парочки, яка постійно віддалялася. От і добре! Її зараз ніхто не потрібен. Вона навіть не помічала на собі погляду очей, що пильно слідкували за нею із темряви. 

         Вона йшла до води, яка після спекотного дня навіть вночі не встигала стати прохолодною, як раптом відчула на своєму роті велику чоловічу долоню, що не давала закричати. Долоня було брудною й смердючої, від неї тхнуло немитою шкірою і спеціями. Це було так неочікувано, що дівчина геть розгубилася. Коли вона усвідомила, що може статися зараз, почала шалено брикатися і вириватися, намагаючись вкусити чоловіка за руку. Від цього починало нудити, але вона не думала про те, що зараз торкається до цієї огидної шкіри губами та язиком. Головне вирватися, головне врятуватися!

         Нападник був невисоким і худорлявим, але напрочуд сильним і жилястим, а ще вертлявим ніби мавпа. Таня з відчаєм розуміла, що не може вирватися від нього, що він значно сильніший за неї. Вона лежала на піску, відчуваючи як одна рука стискає горло, а інша намагається стягнути з неї джинсові шорти. Цієї миті вона усвідомила, що її вже не врятує ніхто і ніщо.

         Потік свіжого повітря потрапив до грудей так швидко і в такій незвично великій кількості, що вона почала кашляти. Більше не воняло нестерпними спеціями і вона відчувала запах океану. В тілі з’явилася така легкість, ніби з нього зняли багатотонний тягар, що чавив не на життя, а на смерть.

         _ Ну як ти? _ Тряс її за плечі Сергій. _ Агов, Таню, все добре. Вже все добре.

         Нападник, скрючившись від болю, лежав на піску. Чоловік підійшов і перевернув його обличчям догори. Замість корінного жителя Індії, вони побачили доцента Арнольда Борисовича.

         _ Дякую! Дякую тобі, що врятував мене він Арнольда! _ Повисла вона з палкими обіймами на Сергієвій шиї.

         Дівчина з жахом прокинулася і подивилася на мобільний: друга ночі. В кімнаті було тихо, тільки чутно як цокотів на стіні  старенький годинник, який купував ще покійний тато.

         _ Насниться ж таке! _ Пересохлими губами промовила вона. _ Куди ніч, туди й сон!

З задоволенням передаю участь у флешмобі Марті Кейс!))

 

Оригінал статті на Букнет: Долучаюся до флешмобу “Магія снів”