Долучаюсь до віршованого флешмобу

2021-04-28 17:01:06 Alex@ua

Долучаюсь до віршованого флешмобу

До дня «Читання великої» поезії затіявся такий флешмоб. Тож я вирішив теж приєднатся. На свільки великий цей вірш судити звісно вам, але розміром він не маленький. Хоча й не найбільший з моїх. Але то зовсім вже інша історія. Тож приєднуюся зі своїм віршиком з далеких років))))

Мрією дурень багатий

Несправедливість і не здійсненні мрії               душать і руйнують…

І лиш краплини надії

Дають зрозуміти, що миті щасливі існують і це не  змінити,

 І не зламати…

Та чи варто кохати, коли й так не справляєшся ти з                      почуттям,

А на плани усі, здається не вистачить і життя…

І лиш мрією дурень багатий,

Але мрії часто не варті… сенсу бути…

І стараєшся все полишить і забути,

Та згадуєш вкотре, і вкотре радієш…

Але приходить час і ти розумієш:

Ти мрієш, а сенсу нема…

Пусті балачки і думка натхненна

Убиває щоденно…

Обманюєш сам, і сам собі віриш!..

Хоча немає віри і тіні надії,

Лиш острах і мрії в майбутнє, якого напевно не буде,

Яке не присутнє

 У планах щоденних,

А серце забуде

 І запалає щоденник…

Щоденник життя у віршованій формі

І почуття песимізму холодні,

Й думки не стабільні, й не згодні І сила без сили, І воля без волі

Чекаючи дива

Від безглуздої долі…

Із сумом веселим, і все у віршах…

Навіщо душа?

І потьмарений розум у глибу,

Чекаючи дива,

Якого нема…

Болить голова

 І горить все багаттям

На дрантя…

Хоча все живе від кроку до кроку,

Та сенсу немає в уроках…

Які ти пройшов і намагавсь зрозуміти,

Та не знайшов

Те, від чого можна радіти…

Бо погано шукав і не знав,

Що істина поряд…

Ти заблукав і похмурим став погляд,

І очі то в небо, то в землю,

Не правильно все і ганебно

У власному світі…

Ще не дорослі, але вже й не діти

І суму ніде подіти…

Несправедливість і не здійсненні мрії душать і руйнують…

І лиш краплини надії

Дають зрозуміти, що миті щасливі існують і це не змінити,

І не зламати…

І сила без сили,

І воля без волі

Чекаючи дива

Від безглуздої долі…

Із сумом веселим, і все у віршах…

Навіщо душа?

І потьмарений розум у глибу,

Чекаючи дива,

Якого нема…

Болить голова

 І горить все багаттям

 На дрантя…

Хоча все живе від кроку до кроку,

Та сенсу немає в уроках…

3.12.09

Вірш взятийзі збірки: Лірика почуттів. Якщо цікаві вірші маю ще збірочки: BOZNASHO і найстаріша з тих що збереглися: Роздуми 

Та й взагалі заходьте в гості))))

 

 

Оригінал статті на Букнет: Долучаюсь до віршованого флешмобу