Денис Струк. Колір утраченого часу

Денис Струк. Колір утраченого часу

«Торік через пандемію час був на все, і час став одним з об’єктів творчості», — каже Денис Струк про свій останній у часі проєкт «РяДнина» (його експонували у львівській «Дзизі»). У цій серії, де головними були кольорові смуги, художник міркував про час і способи його вираження. Про це пише zbruc.eu.

Твори «РяДнини» не перші, де художник відшуковував відповіді на ці запитання. Нанизування, накладання, нашарування, кольорів, котрі провадять до розпізнавання чи вгадування певних архе/типових сюжетів і героїв, уже з’являлися у роботах митця.

Тож у розмові з паном Денисом намагалася з’ясувати, коли та як час виходить на-гора, про те, як його виразити, і про те, чиїм є щоденник митця.

Художник Денис Струк, автор проєкту «РяДнина»

— Пригадую, кілька років тому, коли ви приїжджали до Тернополя з виставкою, то мовили, що ваші експозиції неоднорідні. «РяДнина» — дуже однорідна. Власне, вона здається одним великим твором. Чому змінили підхід?

— Мені хотілося створити цілісну візію без украплення тем. Знав, що виставка буде у галереї «Дзиґа», тому орієнтувався на конкретне місце. Простір полотен органічно доповнив відеоряд. Можливо, напишу й музику до цього проєкту.

— Яким мав би бути цей супровід, яким він тепер чується вам?

— Гадаю, це буде довга мінімалістична композиція з постійною зміною тональності.

— І повертаючись до однорідності, — як вона вплинула на роботу з темою?

— У мене не завжди був медитативний настрій для «ряДнини», тому одночасно працював над іншими серіями. Емоції передавав, зокрема, у «Палімпсестах».

— Тобто над «ряДниною» ви працювали тільки у медитативному настрої?

— Скоріше, робота спонукала входити у такий стан.

— До теми часу, нашарування культурних пластів ви підступали доволі давно, зокрема, через серію «Палімпсест», котру розпочали позаминулого року. Чим тема часу торкає вас?

— Зобразити час — це дуже цікаве завдання. Сліди подій, забуте й віднайдене — одне з того, що мене захоплює. Не скажу, що я придумав для себе цю тему, — вона виникла природно. У цих серіях працював над питаннями вібрації кольору, організації хаосу та глибини нашарувань.

— Чому й чим цікаві ці сліди подій, забуте і віднайдене. Що ви віднаходите, коли міркуєте про них і переносите переживання у твори?

— Стільки всього минає безслідно, що хочеться втримати хоч щось.

— «Палімпсест» починався зі спостережень: як по зникненню об’єктів, місце зберігає пам’ять про них. А тепер «РяДнина» — рік у нотатках кольором. В обидвох ви в основі композиції патерни, а рушійна сила — кольори. Перша асоціація, яка виникає, — трансформація архетипів і чогось базового під впливом часу. А яке коло рефлексій виникає у вас, коли говорити про взаємодію кольору та візерунків цих проєктів?

— Трансформація архетипів — це влучно сказано. Я намагаюсь віднайти нове звучання, як в електроакустичній музиці знаходять нові тембри. Для мене тьмяно-золотистий, темно-зелений і кіновар — це колись побачена стара ікона, чорний із вохрою — помальований глек або вибійка. Але для інших це означає інше. Головне — знайти правильні співзвуччя.

— До речі, зауважила, що перша «РяДнина» з’явилася три роки тому. Як сталося, що вирішили повернутися до цього образу?

— Так, у мене й раніше були роботи на цю тему, проте тоді я просто шукав гармонії в поєднанні кольорів і фактур. Нині це перейшло у велику форму.

— І про кольори. В анотації пропонувалося визначити колір свого настрою. Мені здається, можна піти далі, і поміркувати про те, що ми звикли ставитися до кольорів утилітарно, не помічаючи. Тут же вони головні виражальні засоби. І для того, аби звернути на них увагу, аби відчитати їхнє значення для нас, мусимо провести інтроспекції та авторефлексії, бо ж треба помітити різницю кольорів, описати їх. Як робота над проєктом вплинула на ваше бачення кольору?

— Гадаю, фарба стає кольором у поєднанні з іншою чи іншими фарбами. Тому чомусь один і той самий колір може бути, залежно від сусідства, — брудним або шляхетним. Крім того, у цьому проєкті хотів відшукати баланс між контрастом і гармонією.

— Ви наперед визначили кольоровий діапазон, із котрим працювали, чи кольори виникали під час роботи?

— Ні, звичайно, усе робилося спонтанно. Але узгоджуючи з кольорами, котрі вже використав.

— Здається, у «РяДнині» домінує синій. Чому?

— Згідно із законами композиції, певних тонів має бути більше. У моєму випадку — холодних.

— Коли йдеться про щоденники, то зазвичай кажуть, що вони допомагають зазирнути всередину себе та розібратися з почуттями. Чим вам було цікаво працювати з візуальним щоденником?

— Насамперед щоденник — це форма, до якої ще ніколи не звертався. Не сказав би, що мені він допомагає з почуттями. Це просто сліди, ще один спосіб організації хаосу.

— Цікавий аспект цієї щоденниковості у тому, що це не приватний, а мистецький денник. І все ж, наскільки відвертим ви були у ньому?

— Намагався бути відвертим, наскільки це можливо у кольорових смугах (сміється — А. З.).

— І чи є власне сенс у тому, щоби говорити про відвертість, коли перед нами тільки лінії та кольори?

— Річ у тому, що це не тільки щоденник, і не тільки мій. Я лише даю основу, канву для інтерпретації. Якщо хочете — це ритм, а музику ви домислюєте самі.

— Хоча так чи інак, прописування — це заглиблення у тему. Тож які особливості сприйняття часу відкрили для себе під час роботи над цими проєктами?

— Як і смужки ряднини, дні можуть бути вузькими і широкими. Час розтягується і стискається, і не завжди це залежить від нас. Нам лише треба його розфарбувати.

— Є міркування, що в праці час тече по-іншому.

— Що менше працюєш, то швидше летить час, мабуть, так.

— У цій розмові ви часто вдавалися до музичних паралелей, порівнянь кольорів зі звуками. Чому?

— Звуки — це кольори, які ми слухаємо, та навпаки — дивимося ми на музику кольорів.

Розмовляла Анна Золотнюк

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Денис Струк. Колір утраченого часу

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Привітик від атора!

Привіт, мої любі!

Даю про себе знати, оскільки давненько від мене не було нічого чутно. Хочу сказати, що мені приємно інколи заглядати на сторінку і бачити нові зірочки, відгуки і, навіть, нагороди! Це все просто гріє мені

Дві книжки за ціною однієї! Знижка!!!

Привіт, мої друзі!

Завтра на вас чекає приємна знижка на дилогію

“ЗА КРОК ДО ЩАСТЯ”

Історія, яка надовго залишиться в ваших серцях!

Не пропустіть нагоди придбати шалено-емоційний роман за нижчою ціною!

Бажаю

Пані та панове! Нейронет!

Вітаю вас, любі мої! На Букнеті новий конкурс, а мене муха вкусила і не відпускала, доки не поставила фінальну крапку. Дякую їй, що не загризла. :))) Тепер справа за вами. Буду у захваті, якщо прочитаєте і додасте коментарі на

Так все ж таки серце чи розум?

Сьогодні о 20°° у “Вдрузк або Я не хотіла”

  — Навіщо ти сюди прибігла?! Ну?! Скажи мені?!

 — Я вже сказала!

  — Ні, не треба мені заливати про Опру! Прошу, не бреши! Навіщо ти сюди прибігла?!

  Я

Знижка 20%!!!

Друзі, сьогодні діє дуже вигідна знижка 20% на мій роман “Мій коханий злочинець”

Діма став свідком злочину, а закон замість того, щоб допомогти, відвернувся від нього.
Тепер йому потрібно ховатися не тільки від

Перейти до блогу

Нові автори

Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Тетяна Зінченко

Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Перейти до "Нові автори"