Двобій

2021-02-17 09:41:32 Олена Скуловатова

Двобій

Сцени боїв. Я вперше описувала поєдинки в романі

І хоча вже кілька років вивчаю бойові мистецтва, словесний опис двобою виявився не простим завданням. Чи буде термінологія зрозумілою людині, яка не знає нюансів. Як утримати ритм, створити цілісну картинку, передати відчуття героїв, атмосферу, всю ту гамму почуттів, яка відбувається за короткий проміжок часу.

Це було одним з найскладніших завдань цього твору. І хоча цих сцен не так вже й багато, вони мають велике значення для розкриття характеру героїв та ретрансляції їхньої дійсності.

На скільки це вдалося, судіть самі. Далі невеликий уривок одного з найважливіших двобоїв Харитини.

До авторів: якщо маєте досвід, ідеї, поради, чи рекомендації, пишіть. Цікаво послухати думку зі сторони.

 

********************

Вусань став між Харитиною та поголеним і махнувши рукою, відскочив у бік. Вона вклонилася супернику, відвела вліво ногу та виставила перед собою зігнуті в ліктях руки зі стиснутими кулаками. В цей момент в ній ніби перемикнули тумблер. Зал потухнув і став ледве помітним фоном, притишилися крики, увага зафіксувала суперника. Здавалося, що скрізь приглушили світло і лишень суперник сяє як ліхтар у напівтемряві.

…

Поголений напав першим. Він розраховував обійтися одним, чи парою ударів, але Харитина легко від них ухилилася і знову завмерла в стійці. Пролунали невдоволені крики.

Поголений придивився уважніше. Він відчув, що суперник, якого він спершу не вважав гідним, все ж щось вміє. Це примусило стати уважнішим. Він зробив обманний випад в бік її шиї прямою долонею і відразу з-під низу ударив в живіт. Харитина не встигла відійти й рефлекторно напружила прес. Її відкинуло назад під радісні крики публіки.

Зібралася, струсила головою, зробила кілька ковзаючих кроків в бік суперника, який зустрічаючи її завмер в стійці чаплі, і коли він націлився для удару ногою  в голову, Харитина впала на підлогу і прокрутила хвіст дракона – підсікаючий удар по ногах. Поголений захитався і втративши рівновагу впав, але згрупувавшись вже на підлозі, швидко перекинувся, вскочив і завмер в очікуванні. Харитина не поспішала нападати. Вона вичікувала, ковзала старим дерев’яним паркетом, почувала скутість рухів, через джинси, які не призначені для таких цілей, але це її не спиняло. Вона згадала юнацькі чемпіонати, коли доводилося битися по кілька разів на день і це їй подобалося.

Більше вона не була жертвою, стала хижаком. Її суперник це помітив й відкинувши своє зверхнє ставлення, зосередився на поєдинку. Глядачі вболівали, давали поради, робили ставки, підбадьорювали. Германа дивувало, що серед них знайшлися ті, хто підтримував Харитину. «Давай, малая, вмаж ему! Так! Ногою его! Ех, молодец малявка!», − лунало то там, то тут.

Герман розумів, що їх захоплює не Харитина, а кумедність ситуації в якій дівчина не поступається міцному чоловікові. Та він все одно пишався нею.

Поголений був сильним, спритним та тренованим, в нього була школа і навички. Бій тривав понад п’ятнадцять хвилин і суперники виснажили один одного, але продовжували кружляти, бити, ухилятися… Коли б це були змагання, їх вже б спинили та порахували бали, але глядачі вимагали крові. Для них перемога – це бездиханне тіло на підлозі.

В один момент поголений втратив пильність, Харитина опинилася майже впритул до нього й приготувалася  вдарити «укусом змії», і коли її лікоть був на сантиметр від шиї суперника, спинилася… І в наступний момент Герман не зміг стримати зойку. Ліва рука поголеного схопила і відвела її плече, важкий, набитий об тисячі дощок кулак поголеного розсік їй брову. Вона повалилася на коліна. Скориставшись тим, що кров залила їй очі, поголений вдарив ребром долоні ззаду по шиї й Харитина впала долілиць.

Пролунали оплески, вітання, але поголений відвернувся від дівчини й вийшов з зали не дивлячись не товаришів, які поспішали привітати переможця… 

Пацанка за квотою

 

Тож чекаю ваших зауважень та коментарів 🙂

Оригінал статті на Букнет: Двобій