Два розділи уже на букнеті!
Усім доброго дня.
Розділ 4 та 5 уже на букнеті, тож приємного вам занурення у мою історію. Детективна історія про двох гарячих, так скажімо детективів.
повернулася, і відчула під собою щось тепле й м’яке. Рівне, наче ліжко. Не холодно… наче вдома. Страх узяв гору, я завмерла й повільно розплющила очі.
Квартира не моя.
Кімната теж.
Я на дивані.
Без взуття.
Розпущене волосся.
Добре хоч у одежі.
Я сіла, відкинувши ковдру — не мою. Оглянула обстановку.
Де я? Я так міцно не спала відколи приїхала сюди. За вікном — ніч, світло лампи майже лежало на підлозі.
— Я у Сема… — тихо прошепотіла.
Він забрав мене до себе. Не залишив у машині. Поклав на диван… укрив теплою ковдрою…
Що це за маячня?
У цей момент двері відчинилися настільки тихо, що я ледве почула. Це був Сем: перевіряв, чи я ще сплю. Його вигляд мене вразив: біла проста футболка, чорні спортивні штани, окуляри, розпатлана зачіска.
— Ви прокинулися?
Я піднялася з місця, трошки перелякана.
— Як бачиш… так. Дякую вам, що не залишили мене спати в машині… у цей час.
— Мені просто потрібна рівна напарниця, а не з кривою шиєю.
Знову! Як завжди.
— Взагалі-то ми детективи на рівних правах. Я вам не помічниця.
— Якби ми були рівні, ви б не спали у мене на дивані, — він кивнув на нього. — Навіть начальник поліції чи головний у відділі — я завжди кажу: не статус важливий, а дії й думки. Тож…
— Дякую, — стримано, але не надто.
Я ще ображена. «Крива шия»… Як йому в голову таке приходить?
Він посміхнувся.
– Ви говорили що у вас не має дивану? А тут?
– Не для всіх цей диван стоїть, не кожна задгиця заслуговує на такий розкіш.
Як узагалі він вміє хитро брехати, японець…
— Якщо хочеш, можеш прийняти душ. Я підготував чисті полотенця й взуття.
— Я не маю одягу на зміну, дякую, але…
— У мене є жіночий одяг. Якщо хочеш, обери собі щось. Можеш навіть забрати, я завтра все одно відвезу й викину це.
Від тієї жінки… його колишньої.
— Ходімо, покажу.
Я пішла за ним повільно. Ми зайшли в кімнату — майже пусту. Полиця, шафа й ліжко без матраца.
— Це кімната моєї колишньої. Вона все тут забрала, залишила лише частину одягу. Думаю, не буде проти, якщо ти щось вдягнеш.
— А якщо вона приїде забрати решту речей?..
Він обернувся до мене.
— Хай забирає. Я не проти. Це все одно купував я. Якщо щось скаже — вона і цього не забере. Вилетить як пуля.
Оригінал статті на Букнет: Два розділи уже на букнеті!
Блог
БуктрейлерЗапрошую зазирнути всіх, хто готовий до Темного фентезі, Любовного трикутника та Slow Burn
Анотація:
Азар: Я – його тінь і її щит. Моя магія навчена вбивати, а моє серце давно належить сестрі короля. Я піду за нею в сам
А кому ж буває легко)Іноді мене питають, чому між розділами або книгами бувають паузи. Чому я не пишу часто й багато.
Відповідь проста й складна водночас: для мене книга — це не просто текст. Це деталі. Логіка подій. Причини й наслідки.
Інтерв’ю з авторами після “Так” від видавництваВсім привіт!
Можливо, хтось вже чув, що я, разом з Дмитром Євтушенком, Тетяною Овчінніковою, Ангеліною Александренко та Анею Прокопович, зібралися разом, щоб написати спільну книгу.
П’ять різних авторів та п’ятнадцять
Я – суперпопулярна авторка))))Привіт, усім хто гуляє Букнетом.
Вірю, що ви засумували за моїми буковенями. А сьогодні вони дуже цікавого плану, бо мушу поділитися архіважливою інформацією:
Я СУПЕР-ПУПЕР ПОПУЛЯРНА АВТОРКА.
БО в мене з’явилися свої
У них є 60 днів до фіктивного весілля…Любі читачі,
запрошую вас до своєї новинки “БОЖА КАРА ДЛЯ МІЛЬЙОНЕРА” (тисніть на назву для переходу на сторінку) про неймовірно кмітливу героїню і героя, який розкусює всі її хитрощі.
І МАЙБУТНІЙ ШЛЮБ, якого прагне
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.