Меню

Два анонси двох історій у одному блозі))))

Букнет Два анонси двох історій у одному блозі))))

Два анонси двох історій у одному блозі))))

Привіт, мої улюблені читачі!

Цілком з вами згодна!))))

Та все ж підігріваю вашу цікавість до майбутніх історій чарівними обкладиночками! Осінь – час натхнення, тож я дуже багато працюю зараз, аби якнайшвидше потішити вас новими романами!

Вже знайома вам дилогія “Майже принцеса” нарешті має прекрасну вдяганку від неповторної Астерії! 

Розумію збентеження учасників конкурсу “Вгадай книгу”))) Я замінила ту обкладинку, яку ви вгадували на цю. Сподіваюся, вона подобається вам настільки ж, як і мені)))) А одежинка до другої частини дилогії яка!!! Мммммм…. Але я вам поки не покажу))))

Уривки з книги:

— Пробачте, Ваша Світлосте, але я не отримував такого наказу від кронпринца Ентоні…

А це вже цікаво…

— Ти отримуєш такий наказ від мене, — мовила ствердно і впевнено, насупивши брови. Ну, нічого собі! Я хіба полонянка?!

— Ваша Світлосте, пробачте великодушно, але без дозволу кронпринца Ентоні або Їх Величностей ви не можете покидати палац, коли бажаєте, — ще раз вклонившись, запевнив капітан з виразом обличчя, що  я буквально спалахнула від гніву. Він дивився на мене, мов на дурне дитя, буквально кажучи поглядом: “Невже ти думаєш, що твоє слово щось тут важить? Наївна!”.

— Принц Ентоні знає і дозволив мені! Чи я брешу? — гаркнула люто, буквально пропилюючи очима охоронця. Оце гарненька справа! Моїх батьків випровадили, мене ж замкнули тут і приставили наглядачів! Я наречена чи злочинець у темниці? Що за самоуправство? Ну знаєте, я не підписувалася на таке!

— Що ви! Я впевнений, що все так і є, але, Ваша Світлосте, я маю отримати письмовий наказ Його Високості з його печаттю. Такі правила, зрозумійте. Та це не стане для вас проблемою, якщо принц Ентоні дозволяє вам. Він не відмовить у цій дрібниці своїй наречені…

А щоб вас качка копнула!

— Я тебе запам’ятала! — тикнувши пальцем у груди капітана, різко розвернулася і гордо пішла до палацу, стріляючи блискавками з очей.

 

— Знаєш, Астрід, я можу тебе зрозуміти, але мені дещо неприємно бачити, як ти побиваєшся через те, що стала моєю нареченою… У мене ж ніби немає хвоста і не ростуть роги… — от же жартівник. Це він в матір свою, певно. Імператриця нас теж веселила увесь день.

— Ростуть, — всміхнулася я, пальцями зобразивши на голові корону. Юнак граційно вигнув брову знаком запитання:

— Це недолік?

— Вам видніше, — парирувала я. Тепер усміхався він, але якось задумливо.

 

І нарешті я щаслива оголосити, що цієї осені світ побачать перші розділи моєї ще однієї книги!!! Звісно, дізнавшить про конкурс, я не могла не взяти участь! Ви ж знаєте, як я обожнюю змагання!!! Тому там-парарам-парам (це такий барабанний дріб якщо що)))), зустрічайте!!!

“Навчи мене вірити”

Обкладинка від неперевершеної Астерії!

Будь ласка, діліться враженнями!!! Мені неймовірно важливо почути вашу думку!!! Як вважаєте, про що буде книга? Читатимете?))))

Щиро ваша Юліанна!

Оригінал статті на booknet.com: Два анонси двох історій у одному блозі))))

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення