Громадськість закликає владу не послаблювати статус української мови

2025-11-14 08:00:00 Читомо

Низка громадських організацій звернулася до влади із закликом не вносити й не ухвалювати жодних законопроєктів, які передбачають послаблення позицій української мови в законах про державну мову, освіту та національні меншини. Відповідне звернення опублікували на Порталі мовної політики.

Автори звернення наголошують, що останні дії представників влади, які спрямовані на послаблення державної мовної політики, становлять ризик для національної безпеки та єдності України. 

 

«Наступ українську мову, русифікація всіма можливими засобами включає не лише жорстоке винищення всього українського на окупованих територіях. рф вкладає величезні зусилля й кошти в системну політику зросійщення, спрямовану на всю територію України, передусім – на дітей та молодь. Оприлюднені дані про зростання рівня русифікації київських школярів, зростання споживання українцями російської музики та відеоконтенту – прямі наслідки цих системних дій ворога. Натомість українська влада, за незначними винятками, відзначається в мовній політиці бездіяльністю, що нерідко межує з саботажем», — йдеться у тексті.

 

Як зазначають співавтори, приводом для публічного звернення став нещодавній законопроєкт, який Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) розіслала на погодження міністерствам і відомствам.

 

«Законопроєкт грубо втручається у закон про державну мову, штучно вносячи в нього зміни про захист національних меншин, передбачає застосування замість української – мови меншин (читай: російської) у сферах надання послуг, спортивних змагань, у наукових виданнях та конференціях. Причому йдеться аж ніяк не про угорську, румунську чи польську мови, які нарівні з англійською та іншими мовами ЄС і так можуть широко використовуватися в науці, освіті та культурі, а про інші мови, передусім російську», — додали представники ГО.

 

Також у пропозиції від ДЕСС йдеться про скасування обов’язкового використання державної мови під час виступів на засіданнях місцевих рад та інших офіційних заходах, а також про те, що від частини службовців вимагатимуть володіти мовою меншини на рівні, аналогічному до вимог щодо знання державної мови для їхньої категорії посад.

 

Окрім того, у населених пунктах, де національні меншини проживають історично, передбачається обов’язкове дублювання нормативних актів місцевої влади мовою спільноти: «ідеться не про переклад цих актів, який нікому й зараз не заборонено робити, а про запровадження елементів офіційної багатомовності, що не відповідає Конституції і законам України».

 

«Така мовна регіоналізація не має нічого спільного з реальним захистом прав меншин і є відвертим сприянням сепаратизму й фрагментації країни. З часів утечі Януковича й досі український уряд ніколи не ставав провідником цих російських ідей», — йдеться у заяві.

У зверненні закликають:

 

• не подавати й не ухвалювати законопроєкти, які можуть послабити норми щодо української мови в законах про державну мову, освіту та національні меншини;

 

• врахувати застереження мовної омбудсменки та інших відповідальних інституцій щодо неприйнятності законопроєкту;

 

• припинити приховане погодження українськими урядовцями законів про мову з іншими країнами без відома українського суспільства та парламенту;

 

• виконати припис Конституційного Суду та терміново ухвалити законопроєкт №14120 у редакції комітету, щоб вивести російську мову з-під дії Хартії та одночасно підтримати меншини з мовами, які дійсно потребують захисту: їдиш, румейську, урумську, ромську, кримчацьку та караїмську;

 

• ухвалити законопроєкт №13072, який передбачає створення українськомовного освітнього середовища в школах і водночас враховує інтереси національних меншин;

 

• забезпечити виконання закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року;

 

• прискорити розробку й ухвалення законодавчих змін, спрямованих на посилення захисту державної мови, протидію русифікації та підтримку створення та поширення українського культурного продукту.

 

«У час війни за ідентичність дієва і наступальна мовна політика — це не побажання, а нагальна потреба, без якої Україна не матиме майбутнього», — додали у заяві.

 

Співавторами та підписантами звернення стали:

 

• рух «Простір свободи»;
• ГО «Незалежні»;
• ініціатива захисту прав україномовних «І так поймут!»;
• ГО «Український світ»;
• освітня платформа «Є-мова»;
• «Одеса україномовна»;
• Громадський рух «Не будь байдужим!»;
• ГО «Сильні громади»;
• ГС «Коаліція “На лінії зіткнення”»;
• ГО «Ініціативний рух “Громадський патруль”»;
• Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»;
• ініціатива «Дріжджі»;
• Українська фундація розвитку;
• Всеукраїнський Рух «Єдині»;
• ГО «Українська гуманітарна платформа»;
• ініціатива «Навчай українською»;
• ГО «Центр соціальних трансформацій»;
• Громадський сектор Євромайдану;
• Українська народна рада Донеччини та Луганщини;
• громадянський рух «Відсіч»;
• українська мережа «ТОЛОКА»;
• громадська ініціатива «Деколонізація.Україна»;
• «Мова. Харків»;
• ГО «Рух переселенців України»;
• ГО «Спільнота активної молоді – САМ»;
• ГО «Експертний корпус»;
• Мережа захисту національних інтересів АНТС;
• ГО «Молодіжний націоналістичний конгрес».

 

Як повідомлялось, у Дніпрі запровадили мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту — рішення ухвалив виконавчий комітет міської ради міста.

Оригінал статті на Suspilne: Громадськість закликає владу не послаблювати статус української мови