Глок у піжамі з єнотом
Я сповзла з ліжка відкрила ящик для постільної білизни. І почала діставати бейсбольні бити, ножі, кастети, шпильки-стилети, нарешті пару пістолетів.
— у мене є ліцензія, якщо що. Але думаю цього замало. – я говорила та роздивлялася свій маленький арсенал.
Джин мовчав кілька секунд. Його очі сканували предмети на ліжку. Я бачила, як його зіниці звужувалися і розширювалися, фокусуючись то на кастеті, то на затворі пістолета.
Він обережно, двома пальцями, взяв «Глок». Перевірив наявність патрона в патроннику. Поклав назад.
— Глок 19, калібр 9мм. Ефективна дальність 50 метрів, — промовив він механічно. — Кастет із загартованої сталі. Бита… дерев’яна, низька кінетична ефективність.
Джин дивився на мій “Глок” із поблажливістю професіонала. Він бачив перед собою цивільну жінку, яка грається у війну.
Він не знав, що моя війна почалася у 2014-му. Я була ідеальною дружиною дипломата. У мене був імунітет, машина з прапорцями і фонд “Добрі справи”. Поки мій чоловік пив шампанське на прийомах, я возила Саші гемостатики та бронеплити через лінію розмежування.
Джин думає, що корпоративні кілери — це страшно? Ні. Кілери — це професіонали. У них є наказ і логіка. З ними можна домовитись або прорахувати їх.
Страшно — це “сіра зона”. Це коли на розбитій трасі тебе зупиняє не військовий патруль, а зграя місцевих маргіналів, яким дали автомати і безмежну владу. Це люди без звань і честі, накачані дешевим алкоголем або наркотиками, для яких мій дипломатичний паспорт — просто красивий папірець.
Я стояла перед такими людьми, дивлячись у їхні скляні очі, де палець на гачку тремтів від ломки, а не від наказу. І я пояснювала їм, чому вони мають мене пропустити, посміхаючись так, ніби ми — найкращі друзі. Я вижила не тому, що стріляла. А тому, що вміла керувати хаосом, через перемовини та хабарі. Але Центуріони — це не хаос. Це ідеальний порядок смерті.
Я знаю, що цей старий “Глок” і дерев’яна бита не зупинять їх. Проти твоєї Корпорації це сміття. Але я тримаю їх у руках не для перемоги. Це мій єдиний спосіб не збожеволіти від безсилля. Це моя ілюзія, що я все ще можу захистити те, що люблю.
— Ліліт, ти ховала вогнепальну зброю під нашою постільною білизною? Весь цей час?
— Це Близький Схід, дитинко, — я знизала плечима, ховаючи кастет у кишеню піжами з єнотом. — Тут краще мати і не потребувати, ніж потребувати і не мати.
Джин повільно похитав головою.
Книга Баг: право на душу
Оригінал статті на Букнет: Глок у піжамі з єнотом
Блог
БуктрейлерЗапрошую зазирнути всіх, хто готовий до Темного фентезі, Любовного трикутника та Slow Burn
Анотація:
Азар: Я – його тінь і її щит. Моя магія навчена вбивати, а моє серце давно належить сестрі короля. Я піду за нею в сам
А кому ж буває легко)Іноді мене питають, чому між розділами або книгами бувають паузи. Чому я не пишу часто й багато.
Відповідь проста й складна водночас: для мене книга — це не просто текст. Це деталі. Логіка подій. Причини й наслідки.
Інтерв’ю з авторами після “Так” від видавництваВсім привіт!
Можливо, хтось вже чув, що я, разом з Дмитром Євтушенком, Тетяною Овчінніковою, Ангеліною Александренко та Анею Прокопович, зібралися разом, щоб написати спільну книгу.
П’ять різних авторів та п’ятнадцять
Я – суперпопулярна авторка))))Привіт, усім хто гуляє Букнетом.
Вірю, що ви засумували за моїми буковенями. А сьогодні вони дуже цікавого плану, бо мушу поділитися архіважливою інформацією:
Я СУПЕР-ПУПЕР ПОПУЛЯРНА АВТОРКА.
БО в мене з’явилися свої
У них є 60 днів до фіктивного весілля…Любі читачі,
запрошую вас до своєї новинки “БОЖА КАРА ДЛЯ МІЛЬЙОНЕРА” (тисніть на назву для переходу на сторінку) про неймовірно кмітливу героїню і героя, який розкусює всі її хитрощі.
І МАЙБУТНІЙ ШЛЮБ, якого прагне
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.