В Індії зняли «Лісову пісню» мовою гінді, а в Німеччині – відео про берлінський період Лесі Українки

В Індії зняли «Лісову пісню» мовою гінді, а в Німеччині – відео про берлінський період Лесі Українки

Українські активісти й діаспора різних країн відзначають 150-річний ювілей з дня народження поетеси Лесі Українки.

 

Так активісти української громади Індії зняли короткий відеофільм за мотивами твору Лесі Українки «Лісова пісня» мовою гінді, повідомлях Посольства України в Республіці Індія.

 

Презентація відбувалася разом з низкою інших заходів у межах відзначення 150-ї річниці з Дня народження Лесі Українки в Посольстві за участі представників української громади Індії, працівників української дипустанови та членів їхніх сімей.

 

Українці Індії запропонували аудиторії невеликий уривок казки-феєрії, у якому показана перша зустріч і знайомство Мавки з Лукашем. Головні ролі у фільмі виконали Аріана Бандопадяя – Мавка, Аян Акрам – Лукаш, Афія Мазумдер та Арман Хусейн – Потерчата, Максим Мазумдер – Лісовик. Ідея відео належить Марині Акрам і Наталії Поліхи.

 

Зауважимо, що переклад «Лісової пісні» на мову хінді 2016 року здійснив викладач Інституту філології, директор центру мови гінді й індійської літератури Юрій Ботвінкін. Редактор перекладу – Анаміка Брагті. Мовою гінді Мавку звати Ванпарі (Лісова фея), Лісовика – Ванрадж (Лісовий король), Русалку – Джалпарі (Річкова фея).

 

 

Носіїв мови гінді понад 400 мільйонів, вона посідає четверте місце у світі.

 

Ще 1992 року Мрідула Гош – історик міжнародник, політологиня, журналістка – переклала «Лісову пісню» мовою бенгалі. Вона запевняє, що драма показує існування на грані реального і має відповідності у індійському (бенгальському) фольклору.

 

Так, Мавка в бенгальському епосі з’являється як Мая – ілюзія або тимчасове сприйняття духа, Русалки – порі або Джолопорі – ефірні створіння, Потерчата – Гарано-дхон: діти, що бувають втрачені, є загубленим скарбом.

 

Тим часом в ОАЕ підбіли підсумки конкурсу на найкраще читання творів Лесі Українки, театралізований виступ та найкраще відео.

 

Дружина посла України в Німеччині Андрія Мельника Світлана зняла фільм про берлінський період життя письменниці. Відео опубліковано 25 лютого на YouTube-каналі “Про дипломатію. Без рожевих окулярів”. Мельник знайомить зі знаковими місцями німецької столиці, які були пов’язані з перебуванням Лесі Українки в місті. 1899 року в Берліні професор Ернст фон Бергманн прооперував хвору на туберкульоз кісток 27-річну письменницю, після цього Леся Українка провела в Німеччині ще майже пів року.

 



 

У діаспорі своєю чергою цю дату відзначають педагогічними, освітніми, творчими конкурсами, проєктами тощо, які підготували, зокрема, Спілка українських освітян діаспори, українці в Норвегії, Угорщині, Канаді, США та інших країнах, українські дипломатичні та консульські установи за кордоном тощо.

 

Як повідомлялось, до 150-ї річниці з дня народження Лесі Українки у Лівані видали книжку прозових творів письменниці у перекладі арабською мовою.

 

Оригінал статті на Suspilne: В Індії зняли «Лісову пісню» мовою гінді, а в Німеччині – відео про берлінський період Лесі Українки

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Зустрілися два береги

Намагаюсь присвоїти статус “завершено” – нічого не виходить. Можна якось домовитись із адміністрацією, щоб це зробити?

Українські письменники візьмуть участь у Міжнародному фестивалі Аґнона

21-23 червня у Єрусалимі відбудеться Перший Міжнародний фестиваль, присвячений пам’яті Нобелівського лауреата Шмуеля Йосефа Аґнона. Програму фестивалю оприлюднили на сайті Book Forum.
Ф

У Польщі заснували Міжнародну премію за книжки на історичну тематику

У Польщі заснували Міжнародну премію імені Вітольда Пілецького. Заявки на її здобуття приймають до 27 червня, − про це повідомили на сайті Інституту Вітольда Пілецького.
Заснування щорі

Поетика падіння: куди зник герой коміксу «У м’яті»?

Борис Філоненко. Антон Рєзніков. Данил Штангеєв. У м’яті. – Київ: IST Publishing, 2020 – 64 с.
Якщо ви стежите за українським коміксовим ринком уже досить давно – маєте пам’ятати ті час

В Івано-Франківську відкрили виставку до 130-річчя Євгена Коновальця

14 червня, у день народження голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, голова обласної ради Олександр Сич підписав розпорядження Про нагородження ювілейною відзнакою «130 років Євгену Коновальцю». Такі меда

Перейти до блогу

Нові автори

Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Тетяна Зінченко

Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Перейти до "Нові автори"