В зюзю
2025-11-06 02:27:41 Інна Камікадз

Слава Україні!

Доброго часу доби, шановне панство.

Обожнюю сучасних підлітків.

Захоплююся їхнім вільним стилем спілкування, де немає табуйованих запитань та відповідей. Їм насправді варто відповідати чесно, вони це цінують.

У мене взагалі вийшов сьогодні день цікавинок, а оскільки я давно з вами тут не теревенила, то цей блог родився сам по собі.

Сьогодні вранці я збиралася на роботу і підмальовувала очі та губи, а молодший син подивився так скептично, та й питає:

А нащо ви малюєтеся, якщо увечері все змиваєте?

Гмм… І справді гарне запитання. Я замислилася, а увечері таки змию все намальоване.

Але, переступивши поріг дому, застала в себе племінника, який сидів з вивихнутою рукою, бо бандитська куля його наздогнала)) Так от, як тільки я сіла вечеряти, вони з мої вже старшим жевжиком взялися мене допитувати, скільки разів я приходила додому п’яна в зюзю і чи били мене за це дід та баба.

І козирне питаннячко, чи буду їх бити я))

Довелося чесно зізнатися, що в зюзю п’яна приходила і бита не була. Певно, у них вже складено план на майбутнє, що казатимуть мені, коли прийдуть п’яні в зюзю, але я давно так не сміялася.

І поки з ними говорила, то згадала, що моя героїня з майбутньої новинки також наклюкалася в зюзю і бита за це ніким не була. Отримала покарання, але вельми специфічне. Мабуть, тому блог і родився.

А ви читайте «Поцілунок грози», бо вже на наступному тижні будемо прощатися з Громом та Громовицею.

Поцілунок грози

І хай згорить москва!!!

Оригінал статті на Букнет: В зюзю