Вийшла перша частина інтервʼю Ліни Костенко Сергію Жадану

Вийшла перша частина інтервʼю Ліни Костенко Сергію Жадану

У пʼятницю, 11 липня 2025 року вийшла перша частина великого інтервʼю, яке українська поетка-шістдесятниця, письменниця, дисидентка Ліна Костенко дала українському письменнику, перекладачу, громадському діячу та військовослужбовцю Сергію Жадану. Про це Читомо повідомили представники Радіо Хартія.

Інтервʼю записали у листопаді 2024 року та у січні 2025 — це перше інтервʼю письменниці після багаторічної мовчанки в медіа. 

 

«Для нас велика честь, що Ліна Василівна погодилась дати інтерв’ю саме для Радіо Хартія: з довіри до нас, любові до Харкова та вдячності до 13 бригади НГУ “Хартія”», — зазначив Жадан.

 

 

У розмові йдеться про нові книги, над якими працює Ліна Василівна, про літературний процес останніх 100 років, та про нинішню війну Росії проти України, зокрема — про трагедію полонених з Азовсталі.

 

Інтервʼю поділили на три частини — «триптих» супроводжується деталізованими поясненнями до всіх імен, подій та явищ, про які говорить Ліна Василівна. У команді проєкту зазначають, що таке рішення прийняли через те, що багато з них можуть бути невідомими молодому поколінню, та й для досвідчених читачів. 

 

 

Перша частина отримала назву «Мені треба розібратися в витоках імперії» — у ній Костенко розповідає про історичний роман, над яким працює. Час дії — період Гетьманщини, доба українського бароко. Письменниця аналізує роль української шляхти й інтелігенції, яка ставала на службу Російській імперії або навпаки, чинила їй спротив, та прагне розібратися в витоках імперського мислення. Говорить про російську гомофобію й спроби компенсувати «брак мізків», нагадує про необхідність розрізняти ганьбу і трагедію й необхідність вчитуватися в історію ретельно та обережно.

 

У другій частина, а саме: «А треба ставити себе на місце Дзюби», поетка розмірковує про український культурний процес останнього століття й те, як він вписаний в європейський та згадує десятки митців і мисткинь її покоління.

 

«За що Григорій Кочур лаявся на Ліну Костенко, а Микола Бажан навпаки, хвалив? Про що був гнівний лист Дмитра Павличка до поетки? Чому Ліна Василівна шкодує про свій вірш до Павла Тичини? І чому наполягає: “а треба ставити себе на місце Дзюби”? На прикладі різних історій поетка змушує замислюватися: а як ми самі могли б діяти в обставинах, які затискають у кут?», — анонсують випуск у команді Радіо Хартія.

 

 

Окрім того, важлива частина розмови — українська школа перекладу. Ліна Василівна згадує перекладачів-титанів — Миколу Лукаша, Григорія Кочура, Максима Рильського, — та ділиться намірами видати свої, ще не друковані, поетичні переклади. 

 

Третя частина — «У нашій літературі кожна людина потрібна» — це сповнена гумору розмова Сергія Жадана і Ліни Костенко про літературу та її творців. Вони згадують поетів і поеток, яких варто не лише читати, а й глибше розуміти — їхні долі, трагедії, те, що завадило їм повністю розкритися. Хтось не встиг дописати головні твори через війну чи репресії ХХ століття, а хтось продовжує писати сьогодні — у нових обставинах, але в тіні того й самого ворога.

 

«Максим Кривцов і Тарас Ілля; Ярина Чорногуз і Олена Герасим’юк; Юрій Андрухович і Олександр Ірванець; Іван Драч і Дмитро Павличко; Павло Тичина й Володимир Сосюра — Ліна Василівна і Сергій Жадан спускаються й підіймаються різними десятиліттями української літератури останніх ста років, говорячи про процеси, невід’ємною частиною яких вони самі є», — зазначають у Радіо Хартія.

 

 

Наразі до перегляду доступна тільки перша частина інтервʼю. Друга та третя частини вийдуть 12 та 13 липня 2025 року на YouTube-каналі Радіо Хартія.

 

Інтерв’ю з Ліною Костенко — частина проєкту Радіо Хартія «Кругова оборона. Перші»: розмови з тими, хто творив країну: ще живі дисиденти, шістдесятники, легенди української культури й громадського опору. 

 

Постаті інших розмов із циклу «Кругова оборона. Перші», — лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, народна артистка України Ада Роговцева, дисидент Мирослав Маринович та поет Василь Голобородько. 

 

Нагадаємо, у 2024 році Ліна Костенко стала почесною громадянкою Києва.

 

Оригінал статті на Suspilne: Вийшла перша частина інтервʼю Ліни Костенко Сергію Жадану

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Премія «Своя полиця» представила короткий список номінантів

Щорічна премія «Своя полиця» для сучасної жанрової української літератури оголосила короткий список номінантів. Про це йдеться на офіційній сторінці конкурсу. 
Короткий список складається з п’яти книжок

Записки начинающего автора

Всем привет!

Я совсем недавно начала пробовать себя в писательстве и решила выложить первую историю, над которой сейчас работаю. Это для меня новый опыт, и я пока сама учусь всему — от того, как рассказывать историю, до

Дівчата, покайфуємо?)

Вітаю, любі читачки!

 

Куди не кинь оком — самі владні чоловіки, еге ж? Ну, якщо говорити про романи. Реальність, звісно, розчаровує, але… пофантазуймо на мить 🙂 Може, в житті (та й у романі для різноманітності) краще

Українська ілюстраторка — серед переможців конкурсу від відомого журналу Communication Arts

Українська ілюстраторка, дизайнерка книжкових обкладинок Маргарита Вінклер стала однією з переможців міжнародного конкурсу на відзначення найкращих візуальних робіт Annual Illustration

Гендиректор The Washington Post залишив свій пост

Очільник газети Вільям Льюїс пішов у відставку після хвилі скорочень, яка пройшла редакцією. Про це повідомив керівник бюро WP у Білому домі Метт Вайзер на своїй сторінці у мережі X.
Ль

Перейти до блогу

Нові автори

Марґо Ґейко

Любов Володимирівна Лисенко – PhD, кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, перекладач і викладач німецької та англійської мов, лінгвокультуролог. Член Національної спілки письменників України, Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» та Міжнародного благодійного культурно-наукового родинного фонду ім. Миколи Лисенка. Автор численних наукових праць і навчальних програм. Переможець і член журі багатьох […]

Катерина Холод

Катерина Холод. Мешкає в м. Ірпінь. Пише твори для дорослих та дітей. Лауреатка IV премії «Смолоскипа» (2019, 2020). Переможниця конкурсів Open World (2020), «Тріада часу» (2019), «Смарагдові вітрила» (2021) та конкурсу ім. Герася Соколенка (2020). Фіналістка конкурсу «Як тебе не любити…» (спецвідзнака «Коронації слова») (2020). Фіналістка конкурсу ім. Григора Тютюнника (2020), «Золотої лози» (2020), «Шодуарівської […]

Кропивницька Наталя

Мене звати Наталя Кропивницька. Проживаю у маленькому, але історичному, містечку на Вінниччині. Маю вищу інженерно-технічну освіту. Вірші завжди були частинкою моєї творчої сторони, якою хочу поділитися з іншими і почути конструктивну критику.

Тоня Твіст

м. Київ Письменниця, перекладачка, авторка освітніх програм в «Lucky Academy». Пише для дітей та дорослих. Також пише детективи. Випускниця літературних шкіл, курсів та академії детектива. Публікується під псевдонімом в різних літературних журналах та збірниках. Лавреатка та фіналістка багатьох літературних конкурсів, серед яких: міжнародний літературний конкурсу до Дня Студента, (Канів, 2019); міжнародний літературний конкурс «Коли наблизитися…» […]

Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Іванна Стеф’юк

Іванна Стеф`юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, с. Кобаки, Косівського району Івано-Франківської області) – українська письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка. Членкиня НСПУ. Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини та літературної премії імені Пауля Целана. Кандидатка філологічних наук (PhD), докторка філософії у галузі філології. Художні твори Іванна видає під іменем Іванна Стеф'юк, наукові та інші фахові публікації […]

Владимир Слободян Кількість робіт: 3 Камелія Кількість робіт: 8 Олександр Козинець

Олександр Козинець Український письменник, логопед, викладач, хорист. Народився 24 серпня 1988 року в м. Лубнах на Полтавщині. Живе та працює в м. Києві. Кандидат педагогічних наук, викладач кафедри логопедії та логопсихології Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, логопед. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів» (2019) (чотири збірки, в яких разом 366 віршів на кожну пору року); літературних проектів […]

Сергій Волошин Кількість робіт: 3 Юлія Бережко-Камінська

Народилася 29 травня 1982 р. на Херсонщині (с. Чорнобаївка Білозерського району). Журналіст, редактор друкованих видань. Закінчила Київський національний університет ім. Т. Шевченка (Інститут журналістики). Автор понад 500 журналістських і літературних публікацій у регіональній і всеукраїнській пресі. Друкувалася в журналах і газетах: «Дніпро», «Україна», «Золота пектораль», «Полисадник», «Жінка», «Крила», «Одноклассник», «Летопись Причорноморья», «Отражение», «Медиа Експерт», «Алые паруса», «Літературна Україна», «Українська […]

Анна Вітерець Кількість робіт: 6 Марина Жойа

Перекладачка, поетка, публіцистка. Пише вірші та казки кількома мовами. Співпрацює з великими українськими видавництвами як перекладачка. Фіналістка міжнародних літературних, перекладацьких конкурсів, як-от: лонг-ліст конкурсу НСПУ «Нова доба» (2020), лауреатка конкурсу перекладів чилійської поезії видавництва «Макондо» (2019) за переклади нобелівської лауреатки Ґабріели Містраль, Ніканора Парри та пісні Віолетти Парра; фіналістка Міжнародного конкурсу «Корнійчуковська премія» (2018) тощо. […]

Віктор Васильчук

Народився 29 лютого 1960 року в м. Коростень, що на Житомирщині, в сім’ї залізничника (батько Борис Іванович, почесний залізничник, учасник Другої світової війни, ветеран праці – 40 років електрогазоз-варником на вагонному депо) і робітниці (мама Розалія Кайтанівна, пенсіонерка, трудилася формувальницею на «Жовтневій кузні»). Українець. Громадянин України. Закінчив філологічний факультет Київського держуніверситету. З 1982 р. працював […]

Ірина Марцинюк Кількість робіт: 3 Перейти до "Нові автори"