Василь Махно. Зимовий вірш

вночі засніжило й зробилося зимно
заправки зачинено і магазини
зачинено світ – і залишилось їжі
на день – я не встиг запастися до снігу
я витратив час на рукописну книгу
на клопоти дому – давнішні і свіжі –
цей сніг затяжний обійдеться без мене
немов нерухомі мартини і меви
й містечка укриті снігами з паперу
в лісах – зголоднілі лисиці й койоти
машини як викинуті комоди
присипані снігом – і пошта при дверях
мій дім запасається снігом до ранку
так тихо зробилось і глухо як в танку
січе цілу ніч – ми стаємо снігами
сніги вже не знають що з нами чинити
так тиша зсувається на черевики
які то взуттям побули – то словами
і можна у дім – ув укладену збірку
впустити Різдва найяскравішу зірку
хоч двері зачинено й дах не протік
стояти й дивитися на сніговію
а тиша в тобі наче вірш тужавіє
а сніг сам себе називатиме сніг
я знаю що хліба зосталось дві скибки
і сніг притуливсь до примерзлої шибки
й фольксваґен засипано по капот
в облозі півострова – міст – бакалія
і поки не змерхне цей сніг й не зітліє
стоятиме танкер і мовчатиме порт
дім зночі дуднить – хтось хапає за барки
то дах то стіну – то усі закамарки
і я при вікні як нічний вартовий:
додумую вірш для засніжених вулиць
домислюю сніг з водяного намулу
з намерзлого світла і ліній кривих
у цьому зриванні – падінні – стримінні
у цім налипанні – у пригорщах тіні
в помічених мною слідах і снігах
народження снігу й народження світу
в містечку яке приховалось від вітру
в написаних щойно зимових стихах
Джерело: zbruc.eu.
Оригінал статті на НСПУ: Василь Махно. Зимовий вірш
Блог
Короткі сюжетні порадиЯкщо помічаєте ці 6 ознак — варто переглянути сюжет!
Читач не розуміє хто тут головний герой (отже не відчуває з ним зв’язку).
Читач знає, хто герой, однак в героя немає чіткої мети (отже читач не розуміє мети
Переможці розірашу!!!Привіт! Це цілий інфаркт, коли доходить до визначення переможців))) На один промокод до “Руда чайка” 32 бажаючих! Добре, що я фарбую волосся, не буде видно сивини) Отже, кому сьогодні посміхнулася удача:
Единий промокод
Флешмоб “Це і моя війна!”Прочитала тільки що блог Олени Скуловатової “Крим – це Україна”, і раптово мене охопили спогади про все, що відбувалося сім років тому. Я у 2014 році якраз очікувала народження дитини, і дуже добре пам’ятаю, як цілими
Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ‘2020» оголосив лавреатівСтали відомі лавреати ХХІІ Всеукраїнського рейтингу «Книжка року’2020» в семи номінаціях, премії «Нонфікшн» та головної відзнаки «Видавничий імідж року». До списку переможців по номінаціях увійшло 32 книжки, що презентують всі сегменти книжкового ринку України. Серед лавреатів: «Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві» Ганни Улюри (ArtHuss), «Амадока» Софії Андрухович (Видавництво Старого Лева), «Хлібне […]
Різдво Ірини МельникМельник Ірина. Вікна. Книга перша: поезії. – Львів: Джезва, 2016. – 104 с.
Її твори сповнені віталізму. У них, чистих і ніжних, оприявнені життєвість, незнищенність нації. Про це пише zolotapektoral.
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.