Більшість світу не розуміє, що Україна окрема від Росії – кураторка…

Більшість світу не розуміє, що Україна окрема від Росії – кураторка…

«Війна всередині та назовні» – українсько-американський літературний проєкт, покликаний показати всі грані боротьби людини: будь-то війна із собою, конфлікти в родині або ж війна у власній країні. 60 текстів українських і американських авторів покликаних розповісти про біль, прийняття та розуміння. Їх писали, зокрема, і учасники бойових дій, а прочитати зможуть за океаном. Кураторка проєкту Наталія Скорикова розповіла Радіо Донбас.Реалії, чому тексти, що пройшли відбір, – неймовірно сильні.

– Особливість проєкту «The War: inside out» – у тому, що ми працюємо з лос-анджелеським літературним журналом. Його мета – просувати сучасну українську літературу за кордоном.

Цей проєкт надає змогу молодим авторам бути почутими за межами країни. Ми беремо тридцять українських авторів та авторок та тридцять американських – та робимо двомовну антологію.

Антологія буде представлена у Києві та ще кількох містах України, а потім проєкт презентують в Лос-Анджелесі.

– А як виникла ідея створити проєкт?

– Я викладаю американський письменницький курс і навчалася у його засновника – Джека Грейпса. Минулого року я запросила Джека до наших класів у зумі. Йому стало цікаво, і він захотів познайомитися з тими людьми, з якими я працюю в Україні, і в процесі цих зустрічей з’явилась ідея зробити двомовну антологію «Нові голоси з України» у 2021 році. Але антологію робити довго, і щоб було щось оперативніше, то вирішили в журналі «ONTHEBUS» зробити розділ «Нові голоси з України».

А ще запропонувала зробити не просто розділ, а спеціальне видання цього журналу, яке було б присвячене нашій колаборації. І назва «Війна всередини та назовні» з’явилася цілком органічно, бо люди, з якими я працюю, це і ветерани, і люди з різних «інформаційних бульбашок», які пишуть про свій біль та боротьбу.

Згодом проєкт так розрісся, що ми хочемо провести презентацію на Книжковому Арсеналі, і, якщо вдасться, — його побачить якомога більше людей. Ми зможемо прочитати американців, а американці зможуть прочитати нас.

Кожен автор писав текст, обираючи з кількох тез: «війна всередині мене», «війна в родині», «війна всередині суспільства», «війна, яку веде моя держава». Це все художні тексти, але всі вони прожиті.

– Яким чином відбиралися ці тексти?

– Це була можливість для студентів, які проходили у мене навчання в 2019-2020 роках. Звісно, не всі потрапили, бо були тексти, що недостатньо сильні. Але ті, що пройшли, – неймовірно сильні. Там є текст, написаний ветеранкою – «Я море». Вона має інвалідність, і по суті її текст про жахливі речі: про те, як вона постраждала на війні. Як почалася її історія щоденного болю, з яким вона сьогодні живе – фізичного болю, психологічного болю. Цей текст дуже важкий, але коли ви його читаєте, він не робить вам боляче. Тому що дуже багато сьогодні є текстів про війну, які неприємно читати, бо занадто важко.

Люди не хочуть знати, що комусь там погано. А ще є стигматизація щодо ветеранів, бо одні вважають, що туди йдуть люди, яким набридло жити в мирному житті. А хтось уважає, що туди йдуть надлюди, яким нічого не страшно і не боляче.

– Дійсно, навколо воїнів точиться багато чуток, особливо щодо жінок в армії.

– Так. Я коли спілкуюся з ветеранками, то спочатку не могла в це повірити. Є така думка, що молоді жінки йдуть на фронт, щоб знайти собі чоловіка. Таке враження, що люди навіть не розуміють, які там жахливі умови і через що доводиться проходити. Ці тексти також і про це. Вони про те, що взагалі відбувається на війні.

– Ви обирали тексти саме військових чи в проєкті брали участь не тільки ветерани?

– Це люди різних професій. Є і психологи, і лікарі, і власники бізнесів – люди абсолютно різного віку та абсолютно різних занять, а також і ветерани. Для мене було важливо показати, як проблеми з війною впливають на всіх інших людей.

Дуже багато хто вважає, що це їх не стосується, але через ці тексти у людей є змога відчути цю війну. В антології є текст лікарки, він називається «А може краще дівчинка?», від якого просто мурашки по шкірі.

Він про те, про що замислюються сьогодні батьки. Про те, що вони народжують дітей для того, щоб їх убивали. Про те, чи треба народжувати при тій ситуації, яка зараз у країні. І про те, де ті гарантії, що мою дитину не заберуть на війну. Особливо гостро це стосується хлопчиків, і постає питання, «а може краще народити дівчинку?».

Військовий на позиціях під Золотим на Луганщині, листопад 2019 року (фото Андрія Дубчака)
Військовий на позиціях під Золотим на Луганщині, листопад 2019 року (фото Андрія Дубчака)

Тому для мене цей проєкт такий важливий. Бо з одного боку, йдеться про популяризацію української літератури за кордоном. Я вже 7 років активно подорожую і ще жодного разу не чула, щоб хтось, почувши, що я з України, назвав прізвище якогось письменника чи письменниці.

Єдина людина за кордоном, що читала українські твори, з якою я особисто знайома, – це Джек Грейпс, він читав Оксану Забужко. Але при цьому, він дуже добре знає російську класику. На жаль, і досі більшість світу не розуміє, що Україна – це все ж таки окремо від Росії. Вони не розуміють, у чому взагалі наш конфлікт. Нас досі ототожнюють, тому цей проєкт і важливий. Ми там порушуємо тему і мови, і війни з Росією. Це має показувати за кордоном, що ми не Росія.

І це так символічно, що я розповідаю про цей проєкт на Радіо Свобода, бо він зокрема і про свободу. Свободу говорити про почуття, про біль. Не дивлячись на те, що зараз багато ветеранської прози, багато хто продовжує мовчати про те, що там відбувається. Про жахливі умови, про дискримінацію, особливо про це мовчать жінки.

Крім того, цей проєкт важливий ще й для України. Часто ми думаємо, що ми дуже різні, і це погано. А цей проєкт об’єднує цю різність і показує, що ми можемо чути одне одного.

Дар’я Куренная

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Більшість світу не розуміє, що Україна окрема від Росії – кураторка…

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Завершення “Вендети”. Що далі?

Привіт всім! Сьогодні хочу поділитися з вами останніми новинами і творчими планами як на Букнеті, так і поза його межами. 

1. Якщо говорити про Букнет, то перша і головна новина це, авжеж, завершення мого першого роману

Новинка “Під крилом темряви” вже завтра

Вітаю, мої любі! Ви, напевно, вже зачекалися обіцяної новинки від мене у жанрі фентезі, тому я з радістю оголошую, що початок книги “Під крилом темряви” з’явиться на порталі вже завтра! 

Всі ці дні я плідно працювала

Записки недосвідченого автора (ч.4)

Привіт усім моїм колегам та любим читачам, які терплять мою неслухняну музу) Отож поки мені не пишуться художні твори, буду писати блоги.

А сьогодні хочу підняти питання про сумнозвісний письменницький блок. Саме це явище

Візуалізація Баєровського – “Я більше не боюсь”

Вітаю вас, любі читачі та колеги!

Хочу врешті показати вам, як виглядає один з головних персонажів моєї книги “Я більше не боюсь” – Юрій Баєровський (Баєр). Ця візуалізація планувалася на суботу цього тижня, але ваші

Всим привіт

Всим привіт. Дуже дякую, що читаєте мою книгу. На жаль через деякі обставини я не можу викладати продовження, ще й муза не хоче до мене приходити. Але я буду вдячна якщо ви дасте  мені знати чи цікава вона вам. Дякую.

&nbs

Перейти до блогу

Нові автори

Обиденна Марія

Обиденна Марія – письменниця, авторка науково-популярних праць, перекладачка. Народилась у місті Чернігові. Закінчила Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченко за фахом історія, англійська мова та література. У Київському Міжнародному Університеті отримала ступінь магістра за спеціальністю англійська філологія. Мешкає у місті Києві. 15 років працює перекладачкою, авторкою науково-популярних та публіцистичних статей. Пише прозові твори і […]

Маргарита Проніна

Авторка двох романів: «Звичайна» 2015р. та «Закони дива» 2020р. Дехто називає мій основний жанр “інтелектуальна жіноча проза”. Веду невелику community для письменників: I.Publish та групу на ФБ «Як написати книгу?» – для мотивації молодих авторів та перших кроків у сфері літератури. Також є співаторкою збірки “Приготуй мені гарячого глінтвейну”. Замовити книги та поспілкуватися запрошую в […]

Zoriána Bezodnia Кількість робіт: 1 Тетяна Зінченко

Я – Тетяна Зінченко, журналістка, фольклористка, за другою освітою – психолог. Маю збірку поезій “Твоя щаслива пора року”, готується до виходу роман у новелах.

Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Перейти до "Нові автори"