«Бурхлива молодість» чи домагання: Винничука розкритикували за колонку про сексизм

«Бурхлива молодість» чи домагання: Винничука розкритикували за колонку про сексизм

Українського письменника, перекладача та журналіста Юрія Винничука розкритикували у мережі за колонку «Була колись розпусна епоха» про домагання та сексизм у вишах. 

Про що колонка?

 

26 лютого 2025 року в онлайн-газеті «Збруч» опублікували авторську колонку Винничука «Була колись розпусна епоха», у якій автор поділився своїми роздумами на тему абʼюзу, домагань та зміну сприйняття особистих кордонів молодим поколінням.

 

«За часів моєї бурхливої, а подекуди розпусної молодості ніхто з нас не чув таких слів, як сексизм, мізогінія чи, прости Господи, аб’юз. А вже інтегративні парадигми з імплікативним зв’язком, аксіологічними орієнтирами й дискурсом і близько не стояли, як тепер все це рясно стирчить з кожної літературознавчої праці. Таке враження, що без тих слів і наукова праця не праця», — йдеться у колонці.

 

Окрім того, письменник також торкнувся теми гомофобії та «традиційних цінностей».

 

«У грудні в КМА скасували лекцію відомого філософа лише через те, що він сповідує традиційні цінності, назвавши його гомофобом. Мені не вдалося знайти якісь його гомофобні висловлювання, хоча прогортав безліч сторінок інтернету. Але, очевидно, сповідувати традиційні цінності тепер небезпечно, бо агресивна меншість завше готова зацькувати ялову більшість. Там, на Заході, можуть навіть оштрафувати, якщо будеш залицятися до дівчини або надто відверто розглядати якусь красуню», — написав він.

 

Що передувало?

 

Колонкою Винничук відреагував на резонанс щодо звинувачення у домаганнях викладача факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Йосипа Лося.

 

«Колишня студентка Львівського університету днями опублікувала спогад про викладача, з якого і його казьонного патріотизму ми не раз стібалися в «Post-Поступі», як він її завів до кабінету, гладив їй руку і плів якусь мачню, повчаючи, як вона має жити. Їй було неприємно, але вона цього йому не сказала і більше до нього в кабінет не заходила. Лосип Йось, як ми його називали, проробляв це з багатьма іншими студентками. Часом невдало, як у цьому випадку, а часом цілком вдало. Заохочений, очевидно, першим вдалим експериментом зі студенткою, він уже надалі просто робив це автоматично: вдасться, то вдасться, а не вдасться, то буде інша. Й інша завше знаходилася», — написав він.

 

Окрім того, письменник зазначив, що такі ситуації у часи його молодості були нормою. 

 

«Вірю, мені теж було б неприємно, якби мене спробувала погладити якась цьоця. Але в моїй юності усе це було буденною справою. Ні, мене ніхто не гладив, але вчителі не раз пригортали учениць, плескали їх по сідничках, щипали. Той викладач фізики – дуже милий дотепний дядечко – міг підійти до учениці і гладити її по спині, по шиї, навіть під шиєю, при цьому щось напучуючи. Весь клас сміявся, дівчина шарілася.

У соцмережах користувачів обурила така реакція письменника на домагання до студенток. Серед тих, хто критикував Винничука були медійниці та діячки культури», — додав Винничук.

 

Реакція культурної спільноти?

 

У соцмережах користувачів обурила така реакція письменника на домагання до студенток. Серед тих, хто критикував Винничука були медійниці та діячі та діячки культури.


«Я перепрошую, але усьому літературному процесу все одно на те, що Винничук пише відверту гидоту? Тобто людину досі кудись запрошують, щось питають, видають та навіть читають. Просто цікаво», — написала Головна редакторка та співзасновниця Divoche.Media Оксана Павленко.

 

«Бувають такі нудотні огидні висловлювання, що не маю навіть снаги й сили про них висловлюватися. Присвячую всім, хто ностальгує, що раніше нібито не було домагань і проблем з обопільною згодою, бо поняття й слів таких ще не знали. Нема слів — нема проблем», — зазначила українська журналістка, літературознавиця та феміністка Ірина Славінська.

 

«Останнім часом думаю про те, як швидко деякі колеги, скажімо так, старшої генерації перекреслюють все те добре, що вони колись створили, певними діями та висловлюваннями. Я вважаю текст “Була колись розпусна епоха” Юрія Винничука вкрай огидним й аморальним. Окремі питання виникають до Збруча, що надає місце для подібних міркувань», — написала українська письменниця та режисерка Ірина Цілик.

 

«Почитав-таки колонку Винничука. Що читав — що в гімні купався.

Ось у чому суть. Будучи в позиції авторитету, методом перебору шукати сприйнятливих, незрілих, ламких, саме для того, щоб із цих властивостей користати — метод тоталітарних сект і хижаків. Вони просто шукають слабших», — додав український письменник та перекладач Остап Українець.

 

Обурення користувачів

 

Також користувачі залишали Юрію Винничуку негативні коментарі під дописом, де автор розповідав про свою колонку:

 

Хто підтримав Винничука?

Діячі культури та користувачі, які погодились з міркуваннями Винничука, висловили свою підтримку у мережі: 

 

Що каже сам письменник?

 

Винничук зазначив, що у колонці він не виправдовував сексизм та домагання, а лише «порівнював з тим, як було колись». Окрім того, він зазначив, що життя 50 років тому було «бридким», але це не означає, що не варто про це писати.

 

Реакція «Збруч» та «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

 

Користувачів також обурило те, що видання «Збруч» опублікувало у себе цю колонку, яка видалась образливою для багатьох:

 

 

Також деяких користувачів обурила відсутність реакції на висловлення Винничука видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», яке публікує книжки письменника, та поставили під сумнів перемогу видавництва у номінації «Видавничий імідж року» у всеукраїнському рейтингу «Книжка року-2024».

 

 

Наразі ні «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», ні «Збруч» не надали офіційних коментарів щодо ситуації.

 

Як повідомлялось, викладача факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Йосипа Лося відсторонили від роботи через звинувачення у домаганнях.

 

Нагадаємо, 27 лютого всеукраїнський рейтинг «Книжка року» оголосив переможців у семи номінаціях — книжка «Наречена вітру» Юрія Винничука перемогла у номінації «Жанрова література», а видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» отримало одну з головних відзнак рейтингу — «Видавничий імідж року». 

Оригінал статті на Suspilne: «Бурхлива молодість» чи домагання: Винничука розкритикували за колонку про сексизм

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Маленьке нагадування про ІІІ частину!)

Так-так, маю для вас маленьке нагадування. Не забудьте, що сьогодні виходить ІІІ частина історії “Таємнича Мафіозі”. Поки сюжет тільки-тільки набирає обретів, далі він вже буде ще цікавіший та ще більш насичений

А

Йду з Букнет, але й залишаюсь

Привіт всім. Я змушена піти з Букнет ненадовго як автор. Річ у тім, що померла одна з найближчих мені людина, бабуся. Тільки вона читала книжки, які я писала. Сьогодні сідала за комп’ютер, щоб відволіктись, щось написати.

Святі носочки)

Осінь в самому розквіті, а це означає, що час йти читати книгу “Відьмина служба підтримки”. Напевно більш осіннього настрою я не зустрічала ще) Тож запрошую вас до святих психів та святих носочків)

 

Цитата:

Житомирському літературному музею передали особисті речі письменника Валерія Шевчука

Фонди Житомирського обласного літературного музею поповнилися колекцією особистих речей письменника Валерія Шевчука, що складається з понад 150 предметів. Їх передала закладу донька письменника Юліана Ше

Ти мені все відшкодуєш…

Дуже дві цікаві та дуже гарні знижки на історії!

Невинна для Суворого

– Ти в зад моїй тачці в’їхала. Січеш чим розплачуватись будеш? – Бандит накриває своєю тінню. Змушує від страху стиснутися.
– Ні? – Я й справді не

Перейти до блогу

Нові автори

Ірина Вальянос

Доброго дня. Мене звати Ірина і я пишу про війну, про повернення з війни мого чоловіка, про його адаптацію, про свою роль в цьому процесі і про свої емоції.

Даніела Тороній

…дихаю творчістю і відчуваю смак книг

Юлія Верета Кількість робіт: 8 Олена Скуловатова

Скуловатова Олена мешкає в селі Путрівка, на Київщині. Автор дитячих та дорослих творів, публіцистики та понад шістдесяти наукових праць з психології. Переможниця I літературного конкурсу імені Івана Дубинця (2021), фіналістка першого всеукраїнського літературного конкурсу "#Рак_боятися_не_можна", в номінації "Проза" (2020), переможниця Літературного інтернет-конкурсу "Незвичне, невідоме, небувале", номінація "Проза" (2020). ФБ: elena.skulovatova Інстаграм: skulovatovaelena Ютюб: https://www.youtube.com/channel/UC1vJaDHmbiF5DJzODfyp8gw Особистий […]

Єлизавета Самчук Кількість робіт: 8 Іван Бережний

Хочу почути критику на свої вірші.

LostDoggie Кількість робіт: 1 Світлана Спасиба Кількість робіт: 1 Сергій Ущапівський

Посилання на мій авторський сайт: poeziya-dushi.com Посилання на авторську сторінку в Фейсбук: Ushchapivskyi.Serhii Посилання на сторінку в Інстаграм: ushchapivskyi.serhii

Ірина Малишева Кількість робіт: 4 Вікторія Давиденко

Вікторія Давиденко (Буренко Вікторія Олександрівна) народилася 23 вересня 1984 року на Луганщині (м.Привілля Лисичанського району) у родині шахтарів. Закінчила факультет української філології ЛНПУ імені Т.Шевченка за спеціальністю «Літературна творчість». Шість років пропрацювала кореспондентом районної газети у Станиці Луганській. Сьогодні – бібліотекар школи №29 у рідному місті. Перші поетичні спроби відкривала на засіданнях дитячого поетичного клубу […]

Галина Британ

Галина Британ (Вітів) народилася 12.11.1982 року в селі Стрілки Старо-Самбірського району Львівської області. В 1999 році закінчила Стрілківську серед-ню школу. В цьому ж році вступила в самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака, закінчила коледж в 2003 році, отримавши спеціальність – вчитель молодших класів та іноземної мови. Навчалася в тернопільському педагогічному університеті імені В. Гнатюка. Працювала […]

Ірина Небеленчук

Ірина Олександрівна Небеленчук – кандидат педагогічних наук, викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», письменниця, перекладач, громадський діяч. Ірина Небеленчук народилася в селищі Новгородці Кіровоградської області. Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету ім. О. С. Пушкіна. У 2011 році захистила дисертацію «Діалогові технології навчання учнів 5-9 класів» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 (теорія […]

Ірина Шклянка

Я Ірина Шклянка, поет – початківець. Очікую конструктивну критику та розуміння.

Юта Радуга

Юта Радуга (Безхлібна Юлія Сергіївна) –  (народилася 14 квітня 1989 року на мальовничій Волині) — прозаїк, письменниця, копірайтер, перекладач, самовидець, букініст, ментор, меценат на різних інтернет ресурсах та майданчиках.   Має ІІ вищі освіти: Архітектурна- («Харківський Національний університет міського будівництва та господарства ім. архітектора Бекетова») м. Харків; Військова- («Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. «Героїв […]

Перейти до "Нові автори"