Меню

Євген Дудар

Біографія

Євген Михайлович Дудар (нар. 24 січня 1933, с. Озерна, Тернопільське воєводство, Галичина) — відомий український письменник-сатирик, артист розмовного жанру, публіцист.

Євген Дудар народився в селі Озерній, нині Зборівського району Тернопільської області. В 1956–1957 роках працював завідувачем клубу в рідному селі до часу виїзду на навчання.

Закінчив факультет журналістики Львівського університету. Нині мешкає в Києві.

Заслужений діяч мистецтв України (1993).

У 1990 році нагороджений Золотою медаллю Тараса Шевченка Спілки визволення України (Австралія) за боротьбу проти тоталітарних режимів.

Премії

  • Літературна премія імені Остапа Вишні (1993),
  • Літературна премія імені Микити Годованця (1997),
  • Міжнародна премія імені Пилипа Орлика (1995),
  • Премія імені Петра Сагайдачного (2000),
  • Літературно-мистецька премія імені Володимира Косовського (2008),
  • Міжнародна літературна премія імені Івана Кошелівця.

Євген Дудар є автором понад 20 книг, а також численних публікацій у пресі. Його твори було перекладено багатьма мовами світу[джерело?]. Він є також професійним артистом-виконавцем власних творів, у його творчому доробку — понад десять тисяч публічних виступів, творчих вечорів, радіо- і телезустрічей.

Збірки сатири та гумору

  • Прошу слова
  • Вуглеводи і віники
  • Операція „Сліпе око“
  • Сусіди не дрімають
  • Коза напрокат
  • Дисертація
  • Сеанс гіпнозу
  • Робінзон з індустріальної
  • Профілактика совісті
  • Шедевр за вуаллю
  • Директор без портфеля
  • Антифас
  • Дон-Жуан у спідниці
  • Рятуймо жінку
  • Штани з Гондурасу
  • Хунта діє
  • З публічних марафонів
  • Українці мої, українці… Сумні роздуми веселого чоловіка

Книжки

  • І силою, і правдою…
  • Галерея чудотворців: Вибрані твори в двох томах