Павло Вольвач

Павло Вольвач

Біографія

Павло́ Іва́нович Во́львач (* 9 жовтня 1963, Запоріжжя) — український письменник (поет, прозаїк). Член Національної спілки письменників України.

Народився в Запоріжжі. Працював на заводах, змінив багато професій і спеціальностей. Зокрема, був слюсарем, ливарником, сантехніком, художником-оформлювачем, продавцем, бутлегером, безробітним, журналістом-телевізійником, кореспондентом Української служби Радіо Свобода.

Як зазначено в біографії поета: «Все як у всіх, чи принаймні, у багатьох: школа, завод, вечірня школа. Потім служба в армії, в саперному батальйоні і вузлі зв’язку. Після служби — знову робота, заводи, прохідні, якісь „шарашки“, чи то пак, кооперативи і приватні підприємства, які тоді якраз входили в силу. Паралельно тривало життя вулиць, різних закутків великого індустріального міста. Писались вірші. Коли „крахнула“ чергова фірма — магазин „Автозапчастини“, де працював вантажником, влаштувався на Запорізьке обласне TV».

Закінчив журналістське відділення філологічного факультету Запорізького університету.

5 років працював редактором інформації на обласному телебаченні в Запоріжжі.

Від 1999 року мешкає в Києві. Кореспондент у київському бюро української служби радіо «Свобода».

Збірки віршів

  • «Марґінес» (Запоріжжя, 1996).
  • «Кров Зухвала» (Київ: Український письменник, 1998).
  • «Південний Схід» (2000; «Кальварія», 2002).
  • «Бруки і стерні» (Київ: Дніпро, 2000).
  • «Тривання подорожі» (Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2007).

Романи

  • «Кляса» (вперше надруковано в журналі «Кур’єр Кривбасу», 2003, травень — липень; окремим виданням вийшов 2004 у видавництві «Джура» в Тернополі, а також Харків «Фоліо» 2010).
  • «Хрещатик-Плаза» (Київ : Український пріоритет, 2013).
  • «Сни неофіта» (Львів : Видавництво Старого Лева, 2016).

Учасник антології «Позадесятники» і «Позадесятники-2» (Львів: Прес-інформ, 2000).

Окремі твори П. Вольвача перекладалися англійською, російською, польською, словацькою мовами.

Премії

  • Збірка віршів «Південний Схід» номінувалася на Шевченківську премію 2001 (пропозиція Миколи Вінграновського).
  • Лауреат Літературної премії імені Володимира Сосюри (1998).
  • Роман «Кляса» здобув третю премію в номінації «Романи» на конкурсі «Коронація слова 2002».
  • Літературна премія імені Василя Симоненка НСПУ (1998)