Меню

“12 порад письменникам-початківцям”

Букнет “12 порад письменникам-початківцям”

“12 порад письменникам-початківцям”

“12 порад письменникам-початківцям”.  Стаття Чака Поланіка

Номер Один: Коли писати не хочеться, постав кухонний таймер на одну годину, сідай і пиши, поки таймер не задзвонить. Якщо через годину ти далі не матимеш бажання писати, ти вільний на годину. Але зазвичай до часу, коли таймер спрацьовує, ти так захоплений своєю роботою, так насолоджуєшся нею, що не зможеш зупинитися.

Номер два: Читачі розумніші, ніж тобі здається. Не бійся експериментувати з формою розповіді і часовими стрибками. Особисто я вважаю, молоді читачі відкидають більшість книг не тому що вони дурніші за своїх попередників, а тому, що сучасний читач розумніший.

Номер Три: Перш ніж сісти і записати сцену, її варто трохи обдумати і зрозуміти її призначення. Які моменти з попередніх ситуацій закриє ця сцена? Які питання вона відкриє для наступних сцен? Як вона просуне оповідь? За роботою, за кермом, займаючись спортом, тримай в думках лише це питання.

Номер чотири: Здивуй себе. Відведи історію, або дай історії відвести тебе, в таке місце, яке захопить тебе, тоді ти зможеш здивувати і читача. У ту мить, коли ти розгледиш будь-який добре спланований сюрприз або оборот подій, їх напевно не пропустить і твій витончений читач.

Номер п’ять: Якщо ти застряг, повернися і перечитай попередню сцену, знайди втрачених персонажів або деталі, яких можна раптово воскресити. Дописуючи Бійцівський клуб, я поняття не мав, що робити з хмарочосом. Але перечитуючи першу сцену, наткнувся на шматок про змішування Нітри з парафіном де говориться що це ненадійний метод приготування вибухівки.

Номер шість: Використовуй будь-яку можливість провести час серед інших людей, які цінують і підтримують письменство. Це врівноважить години, проведені тобою на самоті за писанням. Навіть коли одного разу ти продаси свій твір, ніякі гроші не відшкодують тобі час, який ти провів на самоті.

Номер сім: Чим довше ти шліфуєш свою історію, тим краще буде її кінцева форма. Не підганяй книгу до кінця і не притягай розв`язку за вуха. Все, про що ти повинен думати – це наступна сцена, або декілька. Ти не повинен знати все, що трапиться аж до самого кінця. Насправді, коли знаєш, тобі пекельно складно втілити це.

Номер вісім: Якщо в рамках оповіді тобі знадобиться більше свободи, міняй імена персонажів від начерку до начерку. Адже персонажі – не існують, і вони – не ти сам. Безсовісно міняючи імена, отримаєш необхідну дистанцію, що дає можливість серйозно помучити персонажа. Або ще крутіше, знищ персонажа, якщо цього вимагає історія.

Номер дев’ять: Є три види прямої мови. Не знаю чи це ТАК, але я почув це на курсах і це стало у нагоді. Три види це: Описовий, Інструктивний, і Експресивний. Описовий: “Сонце зійшло високо …” Інструктивний: “Іди, не біжи …” Експресивний: “Ох!”. Більшість белетристів використовують тільки один, максимум – два види. Використовуй всі три. Змішуй їх. Люди розмовляють саме так.

Номер десять: Пиши книгу, яку захочеться прочитати самому.

Номер одинадцять: Фотографуйся на обкладинку своєї книги зараз, поки ти молодий. І отримай негативи і права на ці фото.

Номер дванадцять: Пиши тільки про питання, які дійсно тебе хвилюють. Тільки про ці речі варто писати. У курсі лекцій під назвою “Небезпечне письменство”, Том Шпенбауер акцентує, що життя занадто коротке, щоб витрачати його на створення безликих, чужих тобі історій.

Оригінал статті на litnet.com: “12 порад письменникам-початківцям”

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення