Меню

Я і вам про сварки повідаю! :3

Букнет Я і вам про сварки повідаю! :3

І я вам про сварки повідаю! :3

Салют моїм астероїдам і кометам! Просто перехожим теж шлю радісні вітання! Знаєте, це було справді неочікувано, та я отримала естафетну паличку з флешмобом про сварки! І дісталася вона мені від пана Слейтеруса. Дякую)))).

 “Вибір Серця” 

— А ось у цьому будинку відбулися вибори першого імператора, після чого почали будувати імператорський двір, — спокійно вела розповідь зеленоока панянка, вказуючи рукою на велику й дуже старовинну на вигляд будівлю, стіни якої мали відтінок шоколаду і бронзи.

— А також тут цей імператор вперше познайомився зі своєю майбутньою дружиною! — у захваті додав Джет, кумедно ставши в позу якогось лицаря-визволителя, через що решта юрби звернула на нього свою зацікавлену увагу.

— От вічно ти як дитина! Тому й не хочу з тобою нічого мати, — знічев’я заявила Вíві, нервово тупнувши ногою. — Чому ти завжди перебиваєш капітана четвертого загону, га?

— Для тебе романтика – це дитячі речі? — миттєво опанувавши себе і вирівнявшись, серйозно глянув на неї жовтоокий. Від його вдумливого і ціпкого погляду дівчина враз сильно занепокоїлася.

— Я не це мала на увазі… — добряче зім’ялася вона, не знаючи, що сказати.

— А сама-то… — очі хлопця помітно посумнішали і навіть наповнилися злістю. — Що, нічого до Айнера не відчуваєш?!

— Джете, я попереджала, щоб ми більше не говорили на цю тему! — зі зненацька порожевілими щічками обурено крикнула напарниця.

— А от і ні! Я знову хочу про це поговорити! — вперто наполягав на своєму демон, стиснувши руки в кулаки. — Чому ти ніяк не залишиш його?? За ним ж і так вже Бéлла дивиться, а тут ще й ти!

— Не тобі вирішувати, кого мені любити, а кого – ні! Відчепися від мене з цим нарешті! — роздратовано мовила кароока, утворивши з губ сувору лінію. — Я не винна, що мене поставили з тобою в команді. Ми це ніяк не можемо змінити, і ти це знаєш! Капітан не хоче ставити з тобою когось іншого, крім мене. І тобі відомо, чому!

— Гаразд-гаразд! Але тільки не треба мене зараз звинувачувати в тому, що я сам, бовдур, винен, що закохався у тебе по вуха! — ображено й несподівано крикнув молодик, підійшовши ближче до неї. — Ти навіть не підозрюєш, чого це все мені коштувало! Думаєш, я так хотів?! Серце саме тебе, дурепу, вибрало, і з цим я нічого не вдію!

— Якщо ти в нас такий романтик, то дозволь і мені хоч колись нормально поспілкуватися із тим, хто мені подобається! — проразливі вічі напарниці налилисяя люттю. — Це ж лише через тебе в мене нічого не виходить! Якби не ти!..

— Ой, ну пробачте, що я – такий поганий – на світ уродився! Я не хочу, щоб ти спілкувалася з цим Áйнером, тому що в тебе є я! Що я тобі такого зробив? Чим не підходжу??

— Та все одно, що ти хочеш, Джете! Мені ніколи не дає спокою те, що я завжди мушу бути десь біля тебе! Ти хоч знаєш, як це все виснажує? Знаєш, як мені остогид??

— Ой, лише не починай!.. Тут я точно ні в чому не винен!

— А чого це ти не винен?? Через тебе я не можу нормально навіть відпочити, адже маю весь час бути недалеко. Це дуже напрягає! Я з тобою, як та мама з малим дитям – ні на крок не відходжу! — гнівно скаржилася дівчина, насуплюючи свої коротенькі брови. — Мені вже так це все набридло! Нехай хтось інший контролює твої приступи!

— Не кажи так! Ти ж знаєш, що їх ніхто, крім тебе, не може стримувати! Капітан не дозволить бути тобі з кимось іншим! — заперечив гостровухий, мимоволі махнувши рукою.

— Чхати я хотіла на те, що не дозволить капітан! Я так більше не можу!

— Віві, кажу, краще облиш цього дурнуватого Айнера, так ж тільки гірше!

— Не смій його обзивати! — дівчина витягнулася і вмить “обдарувала” його дзвінким ляпасом, що голова Джета аж смикнулася від сили удару. У її шоколадних очах зібралися сльози, а обличчя було не на жарт ображеним і сердитим. Демон шоковано притулив свою долоню до ураженого місця, не маючи чи то сміливості, чи то бажання дивитися на свою напарницю. Віві розвернулася і швидко покрокувала геть, наостанок грізно сказавши: — Якби не ти і твоє бісове *******тя!..

Останнє словечко спеціально так закрите, адже воно є досить-таки непоганим спойлером))).

Чекаю ваших вражень, любі! Може, когось ця перепалка навіть зацікавить до прочитання даної книги. Буду цьому дуже рада, хоча там зараз все так жахливо і не відредаговано:’)) (над цим я старанно працюю!!).

Точно! Як і дехто тут, я теж згубилася із учасниками цього флешмобу, тож передаю естафетну паличку всім, хто ще не висвітлював сварку персонажів якоїсь зі своїх книг!

Нехай усім щастить! 😉

 

Оригінал статті на litnet.com: Я і вам про сварки повідаю! :3

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Нові автори

Володимир Присяжнюк

Володимир Присяжнюк (1966 р. н., м. Івано-Франківськ) — поет, пісняр, прозаїк. Автор книги поетичних пародій "Тобі сюди, Алісо!" (2016) та збірок лірики “Усередмісті моєї пам’яті“ (2017), “Експресії“ (2019), публікувався в багатьох літературних альманахах та колективних збірниках, зокрема, в літературних журналах “Дніпро “, “ДЗВІН“, “Німчич“, “Форум”, у періодичній пресі, зокрема, в газетах “ Літаратура і мастацтво“(Республіка […]

Сергій Волошин Кількість робіт: 3 Микола Істин

Микола Істин  (1972 р.н.) –  поет, прозаїк, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Автор численних поетичних публікацій в інтернет-виданнях, і в друкованій літературній періодиці. Презентував ряд самвидавчих збірок, зокрема: «Літературне відкриття» (книгарня «Є», м. Івано-Франківськ, 2013 р.), «Поезія некстмодернізму» (Форум видавців, Львів, 2014 р.). Електронні версії книг розміщені в бібліотеках «Java», «Libruk», «Чтиво», та інших. Оприлюднював свою […]

Перейти до "Нові автори"