Меню

Про художню вигадку та історичну достовірність

Букнет Про художню вигадку та історичну достовірність

Про художню вигадку та історичну достовірність

Вітаю шановне товариство 🙂

Отже, дано: величезна цеглина в історичному жанрі, на стадії чернетки, але в роботі (дуже активній). Період – Друга світова плюс трохи передвоєнного часу, місце дії – Німеччина, переважно Мюнхен. За співвідношенням реальність-вигадка – щось приблизно подібне до „Віднесених вітром“. Тобто війна — реальна, Скарлетт О‘Хара – вигадана 🙂 Іншими словами, це не біографія когось із реальних осіб, а цілком художній текст. При цьому з моїми персонажами не відбувається в принципі нічого такого, що не могло б відбутися з реальними пересічними людьми в той час.

Факти намагаюся перевіряти за всіма доступними джерелами (а цього щастя в інтернетиках просто море). Від значних подій на кшталт перебігу Арденнського наступу до дрібничок із серії „що мої герої могли їсти на обід, у якому ресторані, і як виглядав його інтер‘єр у серпні 1940 року“.

І ось тут починається найцікавіше. Приміром, у чорновому варіанті я нашвидкоруч пишу, що головний герой мешкає в будинку за адресою Neuhauser Str., 23. Він має якісь стосунки з сусідами, щодня вітається з ними, хтось йому подобається, а хтось дратує, тобто звичайний побутовий фон.

Відтак знаходжу скан „жовтих сторінок“ Мюнхена за 1938 рік. А звідти дізнаюся, що в цьому будинку в 1938 році жили: на другому поверсі – доктор Вільгельм Золер, санітарний радник і окуліст, на третьому – доктор Отто Шмідт, адвокат, і т.д.

І отакого повно на кожному кроці. Мій персонаж працює на цілком реальній фабриці Krauss-Maffei і свариться з керівництвом, інший персонаж служить у (також реальному) батальйоні Х, яким командує певний Y (і цей Y навіть має власну сторінку у вікіпедії)…

І упс – це все реальні люди. Певно, їх нащадки (або й дехто з них самих) досі живі, хтось їх пам‘ятає. Звісно, вірогідність того, що вони прочитають мою нєтлєнку, знаходиться десь набагато нижче нуля. Але ж справа не в цьому, а в тому, щоб вчинити правильно, навіть якщо про це ніхто не дізнається 🙂

Отже, як, на вашу думку, буде логічно? Або й нехай — морально виправдано 🙂 Згадувати про реальних людей, але при цьому написати їм стосунки з моїми уявними персонажами? Чи заселити весь будинок (і все місто)) вигаданими людьми — і тоді я вже маю повне право змалювати їх якими завгодно? Бо я чесно не впевнена, наскільки етично маніпулювати документальними фактами й біографіями з художньою метою. Звісно, є здоровий глузд (написати в історичному творі, що Сталінградська битва відбулася в 1944 році — це був би епік фейл). Але де межа, після якої можна собі дозволити відступити від фактів? Як би ви самі вчинили, якби писали щось подібне?

Розумію, що тут далеко не всі працюють в історичному жанрі — навіть не всі його читають. Але будь-які думки дуже-дуже welcome. Бо щось я зовсім заплуталась із цим фанатичним гаслом “факти понад усе” 🙂

І дуже дякую всім, хто прочитав це потік свідомості ))

Оригінал статті на litnet.com: Про художню вигадку та історичну достовірність

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення