Меню

Обід для мурахи #оповідання

Букнет Обід для мурахи #оповідання

Обід для мурахи #оповідання

Обід для мурахи

– Гей, Стів! – Величезний чоловік у формі спішно прямував до свого напарника. – Там за сосною те, що ми шукали.

У лісі між дерев стояла поліцейська машина. Фари горіли, а мигалка зверху сповіщала про лиховісну подію – синій, червоний, синій, червоний. Двоє чоловіків бродили біля автомобіля в пошуках доказів. У трьох метрах від них лежав труп.

Стів попрямував слідом за напарником. Чоловік вочевидь був молодший і стрункіший свого напарника. Стівен більше скидався на поліцейського, який проводить час у спортзалі і ділянці, перериваючи постійно нові справи.

Кевін же навпаки, навіть зараз не соромився жувати пончик у двох кроках від посинілого трупа. Зазвичай Кевін сидів за кермом і не виходив з авто, поки цього не буде вимагати ситуація, але сьогодні він був на диво активний.

– Дивись, тут документи. – Кевін облизав пальці від глазурі і нагнувся за гаманцем.

– Куди? – Стів важко зітхнув. – А рукавички? – Іноді Стів мріяв їздити без напарника. Всяко краще, ніж з Кевіном.

Кевін махнув рукою і підняв документи з землі. Обтерши їх від моху і бруду о свої штани, поліцейський розкрив гаманець.

– Стівен Рут. – Кевін  тупим поглядом витріщився на напарника. Стів не зводив погляд. – Це ж твій гаманець … І фото …

Глухий удар припав якраз під потилицю Кевіну. Чоловік впав на свіжі соснові голки мертвий. Залишок пончика покотився геть з рук. Мураха повернулася за ласощами.

Оригінал статті на litnet.com: Обід для мурахи #оповідання

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення