Меню

Запрошую до читання! Дракони ). Багато драконів ))

Букнет Запрошую до читання! Дракони ). Багато драконів ))

Запрошую до читання! Дракони ). Багато драконів ))

Щиро запрошую до читання та конструктивного коментування! Фентезі. Купа драконів: різних розмірів, мастей, характерів :).

“Колись давно Люди та Дракони жили в злагоді. Та щось сталося…
Тепер Даммой, син Аранни (мала крилата курва) знущається з мешканців невеличкого селища в забутому всіма Дрібногір’ї. Хлопчик на ім’я Кассіан присягнувся помститися драконові, що нищить його маленький світ. В гарбі торговця мотлохом він тікає на Захід, аби здобути славу та навички й перемогти Летючого Звіра. Та що насправді є метою його небезпечних пригод?”

Уривки:

“Кассіан побіг далі, ще не отямившись від того, що відбулося. Побачивши рудого вожака у кіптяві та бруді на землі (вочевидь, він теж пережив сутичку та був дезорієнтований), Касько підхопив каміння, вправно влучивши крилатому в око, потім підскочив до Рудого, затуливши від подиху самого Цвіркуна.
    Цвіркун тим часом, здавалося, забарився. Ніхто не міг сказати певно, проте істоту, здавалося, вразила неприступність жертви. Він злетів у небо, розвернувся й спробував ще раз спопелити Кассіана, який уже курився й закричав від болю. Сокира Рудого влучила драконові в спину, та відскочила від сталевої броні. Цією миттю Касько скористався, щоб знову бігти…”.

 

“Бібліотека займала найбільше приміщення — цілковиту Бежеву Вежу, а її нескінченні полиці губилися в темряві над головою. За бібліотекаря правив Майстер Шепіт — найогидніше з видимих Каськом створінь, що нагадувало гігантського восьминога, заспиртованого в величезній колбі з мутнуватою жижею.
    — І як він має вказати мені місце манускрипту… — прогугнявив від несподіванки хлопець, вперше побачивши Майстра.
    — Він навіє це тобі в думках, — почувся веселий голос з-за спини й догори пурхнула дівчинка років чотирьох на прозорих райдужних крильцях. — Або мені, Ельзі-піксі, а вже я допоможу-у-у…
    Майстер Шепіт мав найсильніший дар телепатії з усіх істот, що будь-коли населяли Світ. І “боржників” він умів дістати влучно, не полишаючи своєї колби — він приходив до них уві сні…”

 

“Тібо вважав матір красивою — йому подобалося її вузьке засмагле обличчя, глибокі чорні очі з безпорадним, дитячим сумом в глибині; округлі обриси грудей та гострі ключиці над ними. У розкішній, маслянисто-чорній копні волосся виблискувала корона медового золота: тонкий обідок з двома скорпіонячими жалами…

Головне, він знав це, не дивитись нижче поясу, оперезаного золотим ланцюжком — туди, де починався Скорпіон…

— Сину… — мовила лагідно королева.

— Мамо, — виструнчився герцог.

— Занепокоєння відчуваю у твоєму серці…

— Дракон утік із Міста Веж. Про це гудить, наче вулей, місто.

— Дракон — не пташка, аби тримати його в клітці…

— Він потрібен мені! Нам… Як і той, хто зробив це.

— Не надавай випадковостям зайвого сенсу…

— Я впевнений: це не випадковість. Зі сходу вдруге дійшла звістка: якийсь пастух убив Цвіркуна, припершись з його черепом, причепленим до крупу віслюка до Наргарду. Це не може бути помилкою, — Тібо раптово замовк, про щось замислившись.

Ганнара рушила назустріч, важко рухаючи шістьма парами кінцівок.

— Сумніви — ознака переможених… — мовила вона, не відводячи пильного погляду від сина. — Чи пам’ятаєш ти, що викарбували славні пращури твої на гербові своєму?

Тібо інстинктивно торкнувся масивної фібули, що скріплювала його смарагдового плаща, — фігури золотого скорпіона з войовничо піднятим жалом.

— “Влада не зносить милосердя”.

— А перемога часу не зносить… Іди й знайди його, сину… — Ганнара рушила до нього, поцілувавши льодяними вустами в чоло та змусивши скам’яніти усе його єство. На лобі виступили краплі. “Занадто спекотно”, — подумав Тібо й розвернувся до виходу”.

Оригінал статті на litnet.com: Запрошую до читання! Дракони ). Багато драконів ))

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

“Шаленство на двох”! Обкладинка та анотація ;)

Привіт, мої хороші! 😉

Нарешті я можу анонсувати вам свою новинку))) У своєму інстаграмі я часто інтригувала своїх любих читачів маленькими тизерами та візуалізаціями. І ось ми усі дочекались на більш детальну інформацію.

Що

❤♥️знайомство під прикриттям? Цитатка ♥️❤

Озирнувшись, я зауважила, що він більше не біжить і від цього мені стало не так весело. Я знизила швидкість.

Цікаво… Чи зможу я обдурити його?

Так, для початку потрібно використовувати особистість того, кого я досить добре

Сьогодні – Всеукраїнський День Бібліотек!

Привіт:)))

Ні для кого не секрет, що сьогодні, 30 вересня, відзначають Всеукраїнський день бібліотек, кнги та читачів-поціновувачів, і тому я як майбутній представник цієї професії (поки тільки вчуся) хочу від щирого серця

Перейти до блогу